
Фертигація: Точне Внесення Добрив На Полях
Фертигація є досить популярною сільськогосподарською практикою. Ця технологія дозволяє економити час, ресурси та зусилля, оскільки внесення добрив та зрошення відбуваються одночасно. Інноваційне програмне забезпечення на основі супутникових технологій та сучасні системи зрошення, що можна підлаштувати під потреби користувачів, дозволяють точно визначити норми добрив для диференційованого внесення. Найефективнішою є крапельна фертигація, за якої до кореневої зоні надходить оптимальна кількість поживних речовин та води. Технологія підходить для сільськогосподарських підприємств будь-якого розміру, оскільки існують великі та дрібні системи з ручним або повністю автоматизованим керуванням.
Що Таке Фертигація?
Фертигація — це технологія, яка передбачає постачання рідких добрив до рослин при зрошенні. У порівнянні з традиційними методами внесення поживних речовин, фертигація виявляється більш ефективною. Зокрема, її переваги включають:
- економію коштів за рахунок зменшення обсягу добрив;
- усунення забруднення природи завдяки зменшенню застосування хімікатів;
- контроль за встановленими нормами добрив;
- боротьбу з ерозією ґрунту;
- оптимізацію витрат води;
- запобігання змиву добрив через сильні опади або зрошення;
- сприяння швидкому росту коренів;
- вплив на мікробну біомасу ґрунту.
У список добрив, що найчастіше використовують для фертигації входять нітрат амонію, карбамід-аміачна суміш, нітрат кальцію, тіосульфат амонію, хлорид калію, сульфат калію, нітрат калію, фосфорна кислота, сірчана кислота тощо. Крім постачання поживних речовин, деякі добрива можуть виконувати функції підкислення та підвищити родючість ґрунту.
Як Працює Система Фертигації
Фертигація передбачає внесення водорозчинних добрив через систему точного поливу. Як правило, це робиться за допомогою форсунок і клапана з регулюванням тиску. Системи фертигації відрізняються за кількома параметрами:
- Розмір і масштаб застосування: масштабна фертігація застосовується на великих підприємствах. Відповідно, невеликі системи підходять для невеликих ферм або теплиць.
- Управління: існують ручні та автоматизовані системи управління фертигацією. Таймери можуть бути інтегровані в систему зрошення, що забезпечує фертигацію у встановлений час.
- Способи поливу: затоплення, форсункове зрошення або дощування, крапельна фертигація.

Точність Внесення Та Розпозділ Поживних Речовин При Фертигації
Значною перевагою внесення добрив у воду є розподіл поживних речовин у формі рідини. Таким чином, рослини можуть поглинати їх відразу після внесення, що підвищує їх доступність і ефективність. Коренева фертигація забезпечує оптимальне постачання поживними речовинами кореневої зони з мінімальними втратами. Це істотно зменшує стоки та відходи, особливо через зливи чи повені.
Більшість систем постачання рідких добрив та води оснащені датчиками для вимірювання рівня рН і електропровідності ґрунту. Тобто фермери можуть визначити необхідні норми добрив та налаштувати системи відповідно.
Найбільш типовою та ефективною технікою фертигації є крапельна. Оптимальне використання ресурсів досягається завдяки доставці поживних речовин до кореневої зони, що забезпечує вологу безпосередньо біля кореня рослини.
Як правило, схеми крапельного зрошення є овальними або напівсферичними та розташовані або на поверхні ґрунту або на рівні емітера (залежно від того, проходить стрічка на поверхні чи під нею). Найбільша кількість води (і, відповідно, поживних речовин) буде навколо емітера і під ним. Горизонтальний розподіл вологи зумовлений властивостями ґрунту, нормою і тривалістю поливу відповідно до потреб рослин.
Іншим аспектом, який впливає на розподіл поживних речовин, є їх тип і здатність адсорбуватися компонентами ґрунту. Наприклад, нітрати й сульфати не “прилипають” до частинок ґрунту, а калій і фосфор – навпаки. Зокрема, фосфор утворює сполуки з кальцієм або алюмінієм, а позитивно заряджений калій вступає в реакцію з негативно зарядженою глиною.
EOSDA Crop Monitoring
Отримайте доступ до супутникових знімків з високою роздільною здатністю – керуйте полями ефективно!
Що Потрібно Враховувати Для Успішної Фертигації
Як ми вже говорили, фертигація передбачає подачу рідких добрив через зрошувальну систему. Але при цьому треба врахувати ще кілька таких важливих факторів як розчинність, сумісність, кислотність і солоність (осмотичний тиск) добрив.
Розчинність
Перш за все, добрива для фертигації слід обирати залежно від їх здатності розчинятись у воді. Отже, найкращим вибором будуть:
- тверді добрива, які здатні легко розчинятися;
- рідкі, вже розчинені добрива.

Різні види добрив мають різну розчинність. Більш того, ступінь і швидкість розчинності також пов’язані з температурою. Отже, має значення, чи можуть поживні речовини розчинятися за поточної температури в полі чи ні. Таким чином, слід також враховувати сезон, оскільки швидкість розчинності буде різною навесні та влітку.
Крім того, деякі добрива можуть випадати в осад із розчину при додаванні у високій концентрації до жорсткої води або при зниженні температури, наприклад, у прохолодну пору року чи холодними ночами. Ця властивість враховується при завчасному приготуванні розчинів і їх зберіганні. Осадження характерне для моноамонійфосфату, карбамідфосфату або фосфорної кислоти. Аміачна селітра, калійна селітра, карбамід, фосфорнокислий амоній відносяться до швидкорозчинних водорозчинних добрив.
Однак є ще один важливий аспект, який слід враховувати. Фертигації може містити ендотермічні або екзотермічні розчини, тобто температура розчину або знижується, або підвищується в процесі розчинення. Як правило, більшість азотних добрив поглинають тепло з води, тому температура розчину падає. Отже, процес підготовки розчину триватиме довше, а це означає охолодження рідини та зниження розрахункової концентрації.
У наведеній нижче таблиці можна побачити як співвідносяться розчинна здатність деяких сполук синтетичних добрив (г/л) з температурою, що вкрай важливо для успішної фертигації.
Сполука | 0°C | 10°C | 20°C | 30°C |
---|---|---|---|---|
Аміачна селітра | 0°C1183 | 10°C1580 | 20°C1950 | 30°C2420 |
Сульфат амонію | 0°C706 | 10°C730 | 20°C750 | 30°C780 |
Нітрат кальцію | 0°C1020 | 10°1240 | 20°C1294 | 30°C1620 |
Діамонійфосфат | 0°C429 | 10°C628 | 20°C692 | 30°C748 |
Дикалійфосфат | 0°C1328 | 10°C1488 | 20°C1600 | 30°C1790 |
Хлорид магнію | 0°C528 | 10°C540 | 20°C546 | 30°C568 |
Сульфат магнію | 0°C260 | 10°C308 | 20°C356 | 30°C405 |
Моноамонійфосфат | 0°C227 | 10°C295 | 20°C374 | 30°C464 |
Монокалійфосфат | 0°C142 | 10°C178 | 20°C225 | 30°C274 |
Хлористий калій | 0°C280 | 10°C310 | 20°C340 | 30°C370 |
Нітрат калію | 0°C130 | 10°C210 | 20°C320 | 30°C460 |
Сульфат калію | 0°C70 | 10°C90 | 20°C110 | 30°C130 |
Карбамід | 0°C680 | 10°C850 | 20°C1060 | 30°C1330 |
Сумісність
При виборі кількох компонентів для фертигації важливо переконатись, що вони можуть взаємодіяти один з одним. Для цього слід дотримуватись наступних правил:
- Готуйте окремі розчини та зберігайте їх в окремих резервуарах, якщо вони можуть вступити в небажану реакцію.
- Не поєднуйте фосфор і сірку з кальцієм.
- Не додавайте хелати до нехелатів.
- Виділяйте хелати з кислот, оскільки вони руйнуються в кислому рН.
- Основними правилами змішування добрив є уникнення осадів і зниження розчинності через хімічну реакційну здатність.
Кислотність
Кислотність розчину викликає корозію, яка псує металеві резервуари та частини зрошувальної системи. Цей параметр оцінюється як рівень pH, який не повинен бути занадто високий або занадто низький. Кислотні розчини мають високу корозійну активність, тоді як лужні рідини становлять ризик утворення осадів. Хімічні речовини на основі хлоридів також відомі корозійними властивостями.
- Діамонійфосфат підвищить pH більше ніж моноамоній фосфат.
- Азотна кислота знизить рН розчину навіть при відносно низьких концентраціях.
Крім цього, агрономи також враховують реакцію ґрунту на фертигацію. Зокрема, внесення хлористого калію або сульфату калію викликають нейтральну реакцію ґрунту, а нітрат кальцію або нітрат калію — кислотно-основну. Аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію, моноамонійфосфат, діамонійфосфат значно підвищують кислотність. Але найбільші показники кислотності ґрунту спостерігаються після внесення фосфорної кислоти.
Осмотичний Тиск
Як правило, поливна вода вже містить сіль, тому додавання солевмісних добрив ще більше сприяє засоленню, а отже впливає і на осмотичний тиск. Негативний осмотичний потенціал ускладнює поглинання води коренями рослин, що призводить до зниження врожаю. Культури, які страждають від осмотичного стресу, не можуть використовувати вологу, навіть якщо вона є в ґрунті, оскільки вона перетікає з менш солоних ділянок у більш солоні. Рослини витрачають більше енергії на поглинання води та поживних речовин з системи фертигації, і якщо осмотичний стрес критичний, вони гинуть. З цієї причини введені добрива повинні створювати якомога нижчий осмотичний тиск.
Як правило, здатність добрив до засолення не вимірюється. Її оцінюють за співвідношенням електропровідності та осмотичного тиску. Для цього, електропровідність і pH кожної хімічної речовини обчислюються і порівнюються. Наприклад, сульфат амонію буде створювати вищий осмотичний тиск у розчині (на кількість загальної поживної речовини), ніж нітрат амонію.
У наступній таблиці наведені властивості добрив: електропровідність (ЕП), pH і концентрація поживних речовин у 10 ммоль/л розчину добрива.
Сполука | Поживна речовина | Концентрація (мг/л) | ЕП (дСм/м) | pH |
---|---|---|---|---|
Аміачна селітра | Поживна речовинаN | Концентрація (мг/л)280 | ЕП (дСм/м)0.7 | pH5.5 |
Сульфат амонію | Поживна речовинаN | Концентрація (мг/л)280 | ЕП (дСм/м)1.4 | pH4.5 |
Аміачна вода | Поживна речовинаN | Концентрація (мг/л)140 | ЕП (дСм/м)0.7 | pH5.5 |
Нітрат кальцію | Поживна речовинаN | Концентрація (мг/л)280 | ЕП (дСм/м)2.0 | pH6.9 |
Діамонійфосфат | Поживна речовинаN P | Концентрація (мг/л)280 310 | ЕП (дСм/м)0.6 | pH7.8 |
Дикалійфосфат | Поживна речовинаP K | Концентрація (мг/л)310 780 | ЕП (дСм/м)1.9 | pH9.2 |
Хлорид магнію | Поживна речовинаMg | Концентрація (мг/л)240 | ЕП (дСм/м)2.0 | pH6.8 |
Сульфат магнію | Поживна речовинаMg | Концентрація (мг/л)240 | ЕП (дСм/м)2.2 | pH6.9 |
Моноамонійфосфат | Поживна речовинаN P | Концентрація (мг/л)140 310 | ЕП (дСм/м)0.4 | pH4.7 |
Монокалійфосфат | Поживна речовинаP K | Концентрація (мг/л)310 390 | ЕП (дСм/м)0.7 | pH4.6 |
Азотна кислота | Поживна речовинаN | Концентрація (мг/л)140 | ЕП (дСм/м)0.7 | pH2.0 |
Фосфорна кислота | Поживна речовинаP | Концентрація (мг/л)310 | ЕП (дСм/м)0.4 | pH2.3 |
Хлористий калій | Поживна речовинаK | Концентрація (мг/л)390 | ЕП (дСм/м)0.7 | pH7.0 |
Нітрат калію | Поживна речовинаN K | Концентрація (мг/л)140 390 | ЕП (дСм/м)0.7 | pH7.0 |
Сульфат калію | Поживна речовинаK | Концентрація (мг/л)780 | ЕП (дСм/м)0.2 | pH7.0 |
Карбамід | Поживна речовинаN | Концентрація (мг/л)280 | ЕП (дСм/м)2.7 | pH7.0 |
Планування Фертигації
Рослини на різних стадіях розвитку потребують різних поживних речовин, але якщо ці речовини внести занадто рано або надто пізно, вони можуть перетворитись на відходи внаслідок стікання або випаровування. Особливо це стосується нітратів, які не затримуються в ґрунті. Що стосується фосфору, то він теж може змиватись, хоча в багатьох випадках близько 50% цього добрива вводиться перед посівом.
Фертигація дозволяє агрономам ефективно забезпечувати культури, а особливо їх кореневу систему, поживними речовинами в потрібній кількості та в потрібний час. Таким чином, ця технологія сприяє росту коренів.
Крім того, використання меншої кількості добрив дозволяє фермерам заощаджувати кошти та запобігати невиправданому засоленню ґрунту через солону воду або добрива.
Також доцільно вносити поживні речовини трохи раніше, ніж культура потребує їх для успішного росту. Як правило, найбільш інтенсивне внесення поживних елементів вимагається під час росту рослин і зменшується або повністю припиняється на етапі збору врожаю. Відстежуючи прогрес розвитку культур, фермери можуть планувати фертигацію.

Сумісність Фертигації З Іригаційними Системами
Існує кілька варіантів проведення фертигації — поверхневе зрошення, зрошення під тиском або без нього — кожен з яких по-своєму впливає на урожай культур.
Поверхневе Зрошення
Поверхневе зрошення — найпоширеніший вид поливу, що застосовується на 90 % усіх зрошуваних земель. Однак цей метод може бути економічно невигідний, оскільки його особливість у тому, що лише 30-70% води досягає активної кореневої зони.
Як правило, фертигація не застосовується при поверхневому зрошенні, оскільки добрива зазвичай подаються через призначені канали у встановлених обсягах. Устаткування містить резервуари з вентилями або отворами для рідких і твердих добрив та відрізняється складністю експлуатації (від ручного до повністю автоматичного).
Напірне Зрошення
Як зрозуміло вже з назви, даний тип поливу передбачає прохід поживних речовин через систему завдяки різниці тиску. Однак якщо використовується безводний аміак, система буде працювати завдяки природному тиску розчину.
Сила напору залежить від типу системи: у спринклерних системах вона сильніша, в крапельних – слабша. При застосуванні агресивного добрива для крапельного зрошення агрономи враховують його корозійну дію на металеві частини обладнання та на самі рослини.
Система крапельної фертигації є найбільш ефективною, оскільки вона:
- доставляє поживні речовини безпосередньо до кореневої зони, що оптимізує використання води та добрив;
- потребує меншого тиску в порівнянні з іншими техніками;
- дозволяє різні налаштування автоматизації.

Точна Фертигація З EOSDA Crop Monitoring
Сучасні системи фертигації передбачають широкий набір функцій та налаштувань. Це дозволяє фермерам обробляти поля не рівномірно, а залежно від потреб конкретних ділянок. Як правило, норми внесення поживних речовин залежать від багатьох факторів :
- вид культури,
- стадія росту,
- тип ґрунту,
- клас добрива,
- концентрація розчину,
- вологість ґрунту,
- температура ґрунту,
- осмотичний потенціал,
- вплив фертигації на мікробну біомасу ґрунту.
Фермери можуть легко розділити кожне поле на декілька зон (від 3 до 7) та вручну встановити відповідну кількість добрив для кожної з них. Карти вегетації дають корисну інформацію на основі останніх супутникових даних. EOSDA Crop Monitoring показує продуктивність поля (або відсутність продуктивності) у різних зонах різними кольорами. Таким чином, зеленим кольором виділені ділянки з найбільш здоровою рослинністю, а червоним — проблемні зони, на які варто негайно звернути увагу.

Можливою причиною проблеми може бути дефіцит поживних речовин. Тобто, зелені ділянки скоріш за все потребують відносно низької норми добрив, тоді як червоні – найбільшої. Карти вегетації та продуктивності також полегшують обчислення внесених добрив залежно від потреб поля. Тобто фермерам потрібно лише ввести необхідні обсяги добрив для кожної зони і система автоматично обчислить загальну кількість добрив для поля.
Правильний розподіл добрив значною мірою залежить від погодних умов (температура повітря, опади, швидкість вітру тощо). У спринклерних системах фертигації вітер може рухати туман у неправильному напрямку, а високі концентрації добрив можуть негативно вплинути на посіви (наприклад, опіки листя або плодів). EOSDA Crop Monitoring пропонує точні прогнози погоди на чотирнадцять днів. А доступ до інформації про швидкість вітру, дозволить спеціалістам з родючості ґрунту ефективніше планувати внесення добрив з поливною водою, уникаючи відходів та пошкодження листя і плодів.

Таким чином, EOSDA Crop Monitoring є надійним помічником у плануванні та коригуванні фертигації. Висока точність завдяки передовому аналізу супутникових даних робить його ефективним інструментом точного землеробства.
Про автора:
Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.
Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії та агрономії у Чернівецькому національному університеті за спеціальністю "Агрохімія та ґрунтознавство".
У 2001 році успішно захистив дисертацію "Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур" та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ "Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського".
У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію "Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання" та отримав ступінь доктора біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.
Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).
З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.
Oстанні статті

Хвороби Рослин: Види, Лікування Та Профілактика
Ефективна боротьба із хворобами рослин допомагає вберегти посіви від пошкоджень, а аграрний бізнес від збитків. Дізнайтесь про основні види хвороб сільськогосподарських культур, причини їх виникнення та методи профілактики.

Обробка Насіння: Методи Покращення Посівного Матеріалу
Обробка насіння підвищує його якість та дозволяє зменшити подальше застосування хімікатів. Польовий моніторинг допомагає постачальникам відповідних засобів перевірити ефективність продукції.

EOSDA Здійснила Перевірку Даних Супутника EOS SAT-1
Наземні вимірювання в Україні підтвердили правдивість даних супутника EOS SAT-1 від EOSDA. Заміри проводились системою SunScan і показали сильну кореляцію між наземними та супутниковими даними.