Відродження Аральського Моря: Світанок Нової Надії
Трагічне висихання Аральського моря, що знаходиться на кордоні між Казахстаном і Узбекистаном, що трапилося через помилкові орошувальні проєкти, призвело до втрати біорізноманіття, а також економічних труднощів і проблем зі здоров’ям для місцевого населення.
В рамках нашого прагнення використовувати космічні технології для збереження життя на Землі ми продовжуємо займатись соціальними проєктами. Цього разу команда EOSDA вивчала зусилля з відродження Аральського моря й звернула увагу на інноваційний проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) під назвою “Екологічне відновлення Аральського моря” (ERAS-I). Ми звернулись до супутникового моніторингу, аби спробувати відстежити прогрес команди проєкту.
В результаті ми дійшли висновку, що поєднання науки, інновацій та людського співчуття у такому відновленні Аральського моря прокладає шлях до гармонійного і сталого майбутнього, в якому природа й людство чудово співіснують й взаємодоповнюють одне одного.
Перлина Центральної Азії
Аральське море, колись велична перлина в серці Центральної Азії, розкинулося на кордоні між Казахстаном і Узбекистаном. Четверте за величиною солоне озеро у світі, воно простягалося на 63 000 квадратних кілометрів протягом майже всього двадцятого століття .
Його назва в перекладі з казахської та узбецької означає “Море островів” — поетичне посилання на понад 1100 островів, які колись вкривали його води, що перегукується з багатою історією регіону.
Аральське море розташоване в кліматично несприятливому регіоні Центральної Азії, на схід від Каспійського моря. Колись воно простягалося майже на 435 км з півночі на південь і на 290 км зі сходу на захід — величезні простори, що кишіли життям.
Береги Аральського моря були порізані затоками на півночі й переривалися дельтами річок Сирдар’ї та Амудар’ї. На сході ж широка ділянка мілководдя була притулком для водних мешканців озера й формувала його біорізноманіття.
Але потім яскрава екосистема почала в’янути. Врешті велич Аральського моря була втрачена.
Похмура Тінь Білого Золота
У 20-му столітті радянський уряд виношував ідею перетворити посушливі землі Центральної Азії на родючі поля. Бавовна, яку прозвали “білим золотом”, обіцяла багатство і процвітання. Щоб досягти цієї мети, річки, що живили Аральське море, були перенаправлені на зрошення полів із бавовною.
Наслідки були негайними й руйнівними. До 1980-х років дві великі річки, що живили Аральське море, практично пересохли протягом літніх місяців. Води озера, які тепер не поповнювалися, почали швидко випаровуватися. До 1989 року величне озеро розділилось на дві окремі частини, кожна з яких мала солоність майже втричі вищу, ніж Аральське море в 1950-х роках .
Засихання тривало, і до 1992 року загальна площа двох частин Аральського моря скоротилася приблизно до 33 700 квадратних кілометрів, а середня висота поверхня впала приблизно на 15 метрів.
Зрештою, колись величне озеро перетворилося на власну тінь та екологічну трагедію.
Токсична Спадщина Аральського моря
До 2007 року Аральське море зменшилося до 10% від свого початкового розміру, розпавшись на чотири озера: Північне Аральське море, східний і західний басейни колись набагато більшого Південного Аральського моря і менше проміжне озеро Барсакельмес. До 2009 року південно-східне озеро зникло, а від південно-західного залишилася лише тонка смужка на західному краю колишнього південного моря.
У серпні 2014 року супутникові знімки НАСА дозволили зробити приголомшливе відкриття: східний басейн Аральського моря повністю висох, давши початок тому, що тепер відоме як пустеля Аралкум.
Наслідки цієї трансформації були суттєвими і далекосяжними. Колись квітуча рибна промисловість регіону фактично перестала існувати. Це призвело до економічних труднощів, безробіття і проблем з психічним здоров’ям у місцевого населення . Підвищена солоність і висихання озера призвели до локального вимирання кількох видів риб, зокрема аральської форелі, туркестанського вусаня і всіх видів осетрових.
Але катастрофа зачепила не лише водний простір. Висихання Аральського моря оголило морське дно, забруднене пестицидами та іншими хімікатами. Тепер вітри переносять ці токсичні частинки в повітря, спричиняючи респіраторні захворювання серед місцевого населення.
Крім того, відведена вода з річки Сирдар’я, яка десятиліттями використовувалася для зрошення близько двох мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь у Ферганській долині, містить пестициди й добрива. Їх додавали, щоб компенсувати дефіцит ґрунту, спричинений вирощуванням бавовни. Погіршення якості води призвело до поширення серед місцевих жителів таких захворювань, як тиф і гепатит .
Проте навіть попри таку трагедію, все ще є надія усе виправити.
Від Спустошення До Відродження
Існує декілька ініціатив, спрямованих на відновлення Аральського моря.
За даними Китайської академії наук, темпи скорочення Аральського моря сповільнилися з 2005 року . Ця зміна частково пояснюється завершенням будівництва Казахстаном Кок-Аральської дамби та греблі у 2005 році. Ця дамба розташована між північною і південною частинами Аральського моря і тепер розділяє два водоймища, запобігаючи перетіканню води з Північного Аралу в нижчий за рівнем Південний Арал. Це втручання призвело до зменшення солоності води та відродження місцевої рибної промисловості .
Подальші зусилля були зосереджені на зменшенні мінералізації води в Аральському морі, що допомогло повернути понад 20 видів риб до його північної частини . Місцеві органи влади розглядають різні закони для захисту цієї території, а наукові групи проводять оцінки та дослідження для визначення підходів до відновлення моря. Також відбираються проби ґрунту та вивчаються можливі пілотні ділянки для відновлення.
Однак серед цих ініціатив виділяється один проєкт – “Екологічне відновлення Аральського моря” від USAID. EOS Data Analytics виділяє його як найбільш помітний у боротьбі за відновлення Аральського моря та його колишньої слави.
Сіючи Надію На Висохлому Дні Аральського Моря
19 травня 2021 року Генеральна Асамблея ООН оголосила регіон Аральського моря “зоною екологічних інновацій та технологій” . Президенти Казахстану та Узбекистану зобов’язалися відновити три мільйони гектарів висохлого дна Аральського моря шляхом заліснення, причому Казахстан зобов’язався заліснити 1,3 мільйона гектарів до 2030 року. Щоби простимулювати ці зусилля, уряд у партнерстві з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) розробив оцінку та план дій, що призвело до реалізації проєктів з лісорозведення під назвами ERAS-I та “Оазис”.
Проєкт USAID ERAS-I реалізується у співпраці з місцевими органами державної влади, включаючи Міністерство екології та природних ресурсів Республіки Казахстан та Виконавчу дирекцію Міжнародного фонду порятунку Аралу (ED IFAS) в Казахстані. Метою проєкту є впровадження перспективних методів лісорозведення на осушеному дні Аральського моря, приблизно за 50 кілометрів від найближчого села Каратерен. Ґрунти цієї ділянки є типовими для значної частини осушеного дна казахстанської частини Аральського моря.
Ключовим компонентом проєкт ERAS-I є висадка чорного саксаулу, витривалого чагарнику, ендемічного для Центральної Азії. Чорний саксаул глибоко пускає своє коріння, чим покращує якість ґрунту, зменшує його засоленість і збільшує в ньому вміст органічних речовин. Він також утримує величезну кількість піску у своєму корінні, і таким чином зменшує кількість сміття та частинок, що потрапляють у повітря. У дорослому стані ці чагарники досягають шести метрів у висоту та більше схожі на дерева, які створюють природний бар’єр проти піщаних бур, прикриваючи собою інші ендемічні види флори та фауни.
Співпраця USAID з виконавчим директором Міжнародного фонду порятунку Аральського моря (ED-IFAS) та регіональними експертами дозволяє збирати знання про найкращі практики лісорозведення та ділитися ними з іншими групами для пошуку найефективніших засобів для відновлення Аральського моря. У рамках цієї співпраці USAID зосереджується на підтримці та інноваціях для ефективного міжнародного співробітництва у боротьбі зі зміною клімату за допомогою заходів із пом’якшення відповідних наслідків та адаптації до них. Наша робота допоможе відновити висохле дно Аральського моря у співпраці з місцевими, національними та регіональними зацікавленими сторонами та урядами.
Проєкт ERAS-I розпочався з методу лісорозведення під назвою “Оазис”, який передбачає висадку невеликих ділянок саксаулу в шаховому порядку. Очікується, що коли початкові рослини дозріють, нові саджанці поширюватимуться, укорінюватимуться й ростимуть самі. У процесі між рослинами прорізають борозни, щоб пом’якшити ґрунт – так збільшується ймовірність того, що насіння приживеться.
Очікується, що в рамках проєкту буде зібрана цінна інформація про найкращі практики лісорозведення, якою USAID поділиться з урядами Казахстану та Узбекистану, а також з іншими регіональними проєктами з лісорозведення та відновлення лісів.
Для висадки 200 000 саджанців, придбаних у місцевих продавців, команда проєкту залучає членів місцевих громади. Це дозволяє розв’язати проблеми, повʼязані з віддаленістю території, обмеженістю інфраструктури та браком практичних знань. USAID також співпрацює з іншими організаціями та державними установами, щоб об’єднати знання, досвід та ресурси.
Відстеження Трансформації Аральського Моря
Щоб зрозуміти зусилля з лісорозведення навколо Аральського моря, важливо усвідомити, як цей процес сприяє відновленню озера.
Висадка таких дерев, як чорний саксаул, стабілізує ґрунт і зменшує його ерозію. Утримуючи в ньому вологу та поживні речовини, саксаули запобігають подальшій деградації земель навколо Аральського моря. Вони також покращують інфільтрацію води та її утримання в ґрунті, що сприяє поповненню ґрунтових вод. Це підвищення рівня ґрунтових вод може призвести й до поповнення місцевих водойм, включаючи Аральське море.
Супутниковий моніторинг може мати вирішальне значення для відстеження цих зусиль з лісорозведення. За допомогою різних супутникових даних та індексів, таких як NDMI та MSAVI, можна спостерігати зміни рослинного покриву, вологості ґрунту та інших факторів навколишнього середовища з плином часу. Зображення з високою роздільною здатністю можуть допомогти своєчасно і точно виявити навіть найменші зміни в рості рослин і якості ґрунту. Такий моніторинг дає змогу постійно оцінювати успішність лісовідновлення, виявляти ділянки, що потребують втручання, і гарантувати, що зусилля з відновлення спрямовані на досягнення поставлених довгострокових цілей.
У випадку ERAS-I ключовими показниками ефективності є кількість засаджених гектарів і приживлюваність саджанців. Супутниковий моніторинг може допомогти з розрахунками цих показників в майбутньому. Однак станом на літо 2023 року зусилля з лісорозведення ледь помітні через супутники, а на знімках, отриманих за допомогою EOSDA LandViewer, можна побачити обмежений прогрес.
На анімації вище показано територію площею 500 га, засаджену саксаулами. У першій половині 2023 року на цій ділянці мало що змінювалося, але на південному боці, схоже, з’явився зрошувальний трубопровід, а на південному заході — джерело води. Імовірно, було створено штучний басейн, який, як очікується, незабаром забезпечить зрошувальну воду для саксаульного саду.
Компанія EOS Data Analytics має в своєму арсеналі спеціалізоване рішення для відстеження лісорозведення під назвою EOSDA Forest Monitoring. Але оскільки чорний саксаул — це чагарник, і він був висаджений нещодавно, EOSDA Crop Monitoring, онлайн-платформа для точного землеробства та моніторингу полів, є більш слушним вибором для відстеження змін на цій ділянці за допомогою таких індексів, як NDMI та MSAVI.
Протягом 2023 року ця розташована в суворій пустелі з мінімальною кількістю опадів територія демонструє повільний, але стабільний прогрес у зростанні саксаулів, як показано на динаміці MSAVI нижче.
MSAVI, модифікований індекс рослинності з поправкою на ґрунт, є одним з індексів дистанційного зондування, який використовується для оцінки та моніторингу стану рослинності та рослинного покриву, особливо на ранніх стадіях зростання.
MSAVI спеціально розроблений для мінімізації впливу ґрунтового фону, що дозволяє більш точно виявляти зміни рослинності. У контексті відновлення Аральського моря MSAVI надає цінну інформацію про ріст і стан новопосадженої рослинності, наприклад, чорного саксаулу, шляхом аналізу супутникових знімків.
MSAVI є найбільш корисним у відстеження прогресу лісовідновлення та сприяє загальному розумінню успіху відновлення рослинності на ділянці. Однак для того, щоб чорний саксаул досягнув висоти 30-40 см, потрібно щонайменше два роки. Тоді ділянка стане достатньо помітною для супутникового відстеження якісних змін рослинності та вологості. Тому очікується, що більш репрезентативні дані з’являться на платформі супутникового моніторингу EOSDA, коли чагарники продовжать рости.
Новий Горизонт Для Аральського Моря
Успіхи ERAS-I надихнули команду USAID на запуск ERAS-II . Розпочатий у вересні 2022 року, цей новий проєкт зміщує фокус на узбецький берег Аральського моря. У співпраці з урядом Узбекистану команда USAID випробовуватиме не лише чорний саксаул, а й низку інших чагарників та агробіотехнологій, щоб дослідити їхній потенціал у відновленні осушеного морського дна.
Проект USAID ERAS-II в Узбекистані буде працювати в трьох різних середовищах:
- У високозасоленому середовищі, де випробовуватимуться інноваційні рішення для зменшення або пом’якшення засолення ґрунту.
- На колишньому узбережжі з наявною сільськогосподарською діяльністю, де будуть досліджуватися інноваційні методи для досягнення кращих результатів з меншими ресурсами та зусиллями.
- На стабільній та економічно життєздатній пілотній території, де інноваційні рішення в агробізнесі будуть оцінюватися на предмет їхньої ефективності та фінансової привабливості.
Ці зусилля спрямовані на пом’якшення негативних наслідків зміни клімату та висихання Аральського моря, а також матимуть на меті підтримку місцевих громад та підвищення їхнього добробуту.
На додаток до цих ініціатив, ERAS-II надаватиме технічну допомогу та рекомендації сторонам, залученим до розв’язування проблем посухи, деградації земель та опустелювання в регіоні Аральського моря.
Команда EOS Data Analytics із задоволенням шукатиме нагоду відзвітувати про прогрес щодо цих зусиль у своїх майбутніх соціальних проєктах.
Відродження Аральського Моря як Приклад Екологічної Стійкості
Ми сприймаємо відновлення Аральського моря як символ надії та стійкості. Воно стало можливим завдяки дослуханню до життєвого досвіду місцевих, застосуванню різноманітних методів відновлення та міжнародній співпраці. Проєкти ERAS-I та ERAS-II, що реалізуються у співпраці з урядами Узбекистану та Казахстану, спрямовані не лише на оздоровлення регіону, але й на зміцнення глобальної прихильності до ідей екологічної стійкості.
Відновлення Аральського моря — це крок до світу, де природа і людство процвітають у гармонії та створюють стійку спадщину для майбутніх поколінь. Це нагадування про те, що кожне зусилля і кожне партнерство має значення.
Співпраця багатьох організацій і країн у відновленні Аральського моря демонструє, як спільні дії можуть змінювати світ, адже ці проєкти приносять значні соціально-економічні вигоди місцевим громадам. Серед них – покращення умов життя, стале землекористування та розвиток екотуризму. Таким чином, досвід проєктів ERAS-I та ERAS-II допоможе створити гармонійне і стале майбутнє для наступних поколінь.
Такі зусилля з відновлення узгоджуються з баченням EOSDA щодо сталого розвитку людства. Для останнього важливо залучати громади, прагнути соціальної згуртованості та шукати методи ставати стійкими до кліматичних змін. Саме такі проєкти як ERAS закладають основу для покращення умов життя, сталого використання земель та розвитку екотуризму. Тому їхній вплив поширюватиметься далеко за межі цього регіону.
Цей соціальний проєкт було створено відповідно до бачення EOSDA – зробити космічні технології глобальним рушієм сталого розвитку на Землі. Якщо ви хочете поділитися історією, яка пов’язана з цією ідеєю, і вважаєте, що наші рішення можуть допомогти в її реалізації, будь ласка, зв’яжіться з нами за адресою pr@eosda.com.
Про автора:
Максим Сущук є провідником бачення EOSDA щодо перетворення космічних технологій на глобальний рушій сталого розвитку на Землі. Він має понад 15 років досвіду в журналістиці та створенні контенту для відомих українських стартапів, благодійних фондів та ESG-бізнесу. Як керівник та співзасновник PR Army Максим привертає увагу до людських та соціальних втрат від агресії проти України.
Oстанні статті
Нор-Ест Агро Визначає Продуктивність Через Супутники
Українська Нор-Ест Агро використовує вегетаційні індекси та погодну аналітику в EOSDA Crop Monitoring для визначення ефективності комплексних рішень на полях партнерів.
Пероноспороз: Як Розпізнати, Запобігти Та Боротися
Пероноспороз — агресивна хвороба, що загрожує врожаям. Вчасне виявлення і продумана профілактика допоможуть зберегти посіви та підвищити економічну стабільність агробізнесу.
Фузаріоз: Як Запобігти Та Контролювати Поширення
Спори фузаріозу можуть зберігатися в ґрунті й заражати культури, що робить його постійною проблемою в сільському господарстві. Захистіть ваші посіви, дізнавшись про методи боротьби з патогеном.