Вирощування Ріпаку За Допомогою Сучасних Технологій

Особливості Вирощування Ріпаку Та Каноли

Ріпак і канола — різні види однієї сільськогосподарської культури. Єдина генетична відмінність полягає в хімічному складі олії та профілі жирних кислот (ЖК). Канолу було селекційно виведено у Канаді для зменшення вмісту ерукової кислоти, який зазвичай становить понад 45% ^{Pandi, W. et al. (2022, May 11). A Review of Erucic Acid Production in Brassicaceae Oilseeds: Progress and Prospects for the Genetic Engineering of High and Low-Erucic Acid Rapeseeds (Brassica napus). Frontiers in Plant Science, 13. https://doi.org/10.3389/fpls.2022.899076.}. Назва є скороченням від «канадське олійне насіння з низьким вмістом кислот» (Canadian oilseed low in acid). Залежно від технології селекції розрізняють три види каноли: відкритозапильні, синтетичні та гібриди. Останні два види є найціннішими.

Технології вирощування ріпаку та каноли багато в чому схожі. Отже, в статті ми спиратимемося на досвід виробництва обох культур.

Коли І Де Вирощують Ріпак?

Ріпак, як і пшениця, буває двох сортів: озимий та ярий. Вегетаційний період ярих сортів починається провесною і закінчується зазвичай восени, в озимих культур він починається восени та закінчується влітку. Зазвичай врожай каноли, посадженої восени, більший на 20-30%. У північних регіонах через суворі зими частіше вирощують ярі культури (Канада, північні штати США). У регіонах з більш м’яким кліматом переважає вирощування озимого ріпаку (країни Європейського Союзу, Китай тощо).

Оптимальні Умови Вирощування Ріпаку

Ріпак — стійка рослина, яка легко переносить перепади температур. До того ж він не споживає багато води та не вимоглива до характеристик ґрунту. Завдяки цьому вирощувати культуру можна в різних умовах.

Кліматичні Умови Для Вирощування Ріпаку

Для проростання рослин верхній шар ґрунту (насіннєве ложе) має бути достатньо вологим і прогрітим до 2°C. Для швидкої появи сходів температура ґрунту повинна перевищувати 10°C. Водночас завдяки здатності культури адаптуватися до різних умов для вирощування підходить також прохолодний клімат. Ріпак озимий добре добре себе почуває навіть у регіонах з рясними снігопадами та достатньо м’якими зимами.

Ярий ріпак не дуже добре переносить літню спеку. Чутливість посівів залежить від стадії розвитку. Зокрема, при температурі вище 30°C можуть сильно страждати рослини, які вже почали цвісти. Посів провесною допоможе уникнути теплового стресу на цій стадії дозрівання і, як наслідок, дозволить знизити ризик опадання бутонів та інших проблем.

Використовуючи дані про погоду, зібрані в EOSDA Crop Monitoring, ви можете визначити поля з оптимальним мікрокліматом для вирощування ріпаку, а також проаналізувати, який сорт дасть найбільший урожай у цих погодних умовах. Платформа пропонує доступ до таких важливих метеорологічних показників, як температура, кількість опадів, швидкість та напрямок вітру.

Типи Ґрунту Для Вирощування Ріпаку

Найкраще для сівби підходять нейтральні ґрунти з pH 5,5-7,0. Однак культура може адаптуватися навіть до дещо засолених земель. Водночас важливо, щоб поля були добре дреновані, інакше знижуються шанси на виживання озимих сортів у холодну пору року. Отже, для озимих сортів оптимальними будуть поля з добре дренованим ґрунтом або пологим схилом, який покращує поверхневий дренаж. Якщо історично дренаж є проблемним у регіоні, краще відмовитись від вирощування ріпаку.

Особливості Сівби Ріпаку

Перед посадкою культури не варто занадто сильно обробляти ґрунт, оскільки це може призвести до пересихання насіннєвого ложа. Саме тому сьогодні багато фермерів віддають перевагу нульовому обробітку ґрунту. За такої умови прикочуючі колеса сівалок забезпечують оптимальний контакт насіння з ґрунтом.

Ідеальна глибина для сівби ріпаку становить 1,2–3,8 см. Внаслідок занадто глибокої посадки насінню складно пробитися крізь ґрунт, через що відсоток схожості знижується. До того ж у таких умовах насіння потребує більше часу для проростання, через що загострюється конкуренція з бур’янами, а обробка насіння від шкідників може бути неефективною.

Нестійкі до гербіцидів сорти не рекомендується садити на полях із залишковим вмістом гербіцидів. Особливо це стосується ALS-інгібіторів на кшталт сульфонілсечовини та імідозалінону. Оптимально перед початком вирощування перевірити історію застосування гербіцидів на полі протягом останніх 3–5 років.

Щільність посадки каноли може відрізнятись, але зазвичай фермери вирощують від 8 до 11 рослин на м². Для цього чудово підходять стандартні зернові сівалки з відстанню між рядами 15–25 см. Проте менша відстань дозволить знизити конкуренцію з бур’янами та ризик розкидання врожаю вітром.

Використовуючи для вирощування ріпаку інструменти точного землеробства, ви отримаєте рівномірно посіяну рослинність та максимізуєте врожай. За допомогою карт продуктивності EOSDA Crop Monitoring на основі даних за певний час, ви можете дізнатися, наскільки продуктивними були поля в попередні сезони. Низькопродуктивні ділянки поля можливо потребуватимуть підвищення норм висіву. За допомогою карт продуктивності ви можете розділити поле на ділянки та провести диференційований посів.

Догляд За Посівами Ріпаку

Догляд за культурою включає своєчасне забезпечення рослин поживними речовинами, регулярний полив, а також боротьбу з бур’янами, шкідниками та хворобами, зокрема за допомогою сівозміни. Розглянемо ці практики докладніше.

Управління Поживними Речовинами

Найбільш важливими хімічними елементами для вирощування культури є азот (N), фосфор (P), калій (K), сірка (S), кальцій (Ca) і магній (Mg). Також для розвитку коріння та скорішого вкорінення посівів потрібен бор (B).

Форма добрив та терміни їхнього внесення мають вирішальне значення. Наприклад, гранульований елемент S корисний лише, коли вноситься за кілька років до початку вирощування ріпаку. Водночас внесення речовин у легкодоступній формі, наприклад сечовини, до або під час посіву з подальшим додатковим підживленням протягом усього вегетаційного періоду може значно підвищити врожайність. Отже, оптимізація термінів, форми та норми внесення добрив є ключем до вдалого вирощування культури.

Своєчасний Полив

Кількість води, потрібної для виробництва, залежить від сорту, очікуваної врожайності та методів керування посівами. Протягом вегетаційного періоду рослини можуть споживати до 500 мм води, причому на вологоємних стадіях необхідно до 7,5 мм вологи щодня.

При вирощуванні ріпаку полив особливо важливий на пізніх вегетативних стадіях та в період цвітіння. В цей час водний стрес може значно знизити врожай. Щоб уникнути цього, підтримуйте вологість ґрунту на рівні вище 50% рівня вологості активної кореневої зони протягом усього вегетаційного періоду.

В EOSDA Crop Monitoring доступні дані про вологість ґрунту в кореневій зоні та на поверхні. Це дозволяє оптимізувати контроль стану посівів у критичні періоди зростання, оскільки при виявленні дефіциту вологи ви можете одразу розпочати полив.

Боротьба Зі Шкідниками Та Хворобами В Процесі Вирощування Ріпаку

У регіонах з теплою зимою та за наявності спекотних та сухих погодних умов після посіву рекомендується обробка насіння, щоб запобігти появі земляних блішок. Протягом вирощування рослинам також загрожують клопи-лігуси, личинки мухи-квіткарки, капустяні черв’яки, личинки совок і стеблового капустяного прихованохоботника, капустяна та ріпна попелиці, а також міль капустяна.

Водночас протягом вирощування необхідно вчасно вживати заходів щодо боротьби з хворобами, які можуть не лише уповільнити розвиток посівів, а й значно знизити врожайність. Найбільш небезпечними хворобами ріпаку є:

• Чорна ніжка (Phoma lingam) може призвести до значних втрат при вирощуванні чутливих сортів, особливо у теплих та вологих регіонах. Наприклад, на деяких фермах у західній частині Канади було зафіксовано зниження врожайності каноли до 50% ^{Blackleg. Canola Encyclopedia. Canola Council of Canada.}. Щоб звести втрати до мінімуму, протягом вирощування потрібні регулярний моніторинг і комплексна боротьба з хворобами.
• Помилкова борошниста роса (Peronospora brassicae) розвивається у вологому прохолодному середовищі та зазвичай зникає при підвищенні температури. Чергування культур та вирощування стійких до хвороб сортів — два найбільш ефективні способи протистояння патогену.
• Чорна плямистість (Alternaria brassicae) розвивається у сирому середовищі, проте фунгіциди можуть ефективно перешкоджати її розвитку.

Додаткове рішення «Ризик хвороб» EOSDA Crop Monitoring дозволяє визначити загрозу зараження з урахуванням стадії зростання культури та погодних умов. Аналізуючи дистанційно стан посівів, сільськогосподарські виробники можуть направляти скаутів безпосередньо до зон ризику для більш ретельного обстеження та розробки ефективної стратегії захисту ріпаку від шкідників та хвороб.

Застосування Гербіцидів

Протягом вирощування культури краще звести до мінімуму використання гербіцидів. Однак для цього потрібна особлива стратегія боротьби з бур’янами. Альтернативою є сучасні сорти, стійкі до гербіцидів. Завдяки здатності протистояти гліфосату, глюфосинату та імідазолінону гібриди підходять для ранньої посадки та використання широкого спектру технологій. Якщо ви дотримуєтесь усіх умов, посіви будуть стійкими до бур’янів.

Сівозміна

Найбільша проблема при вирощуванні ріпаку як монокультури — підвищений тиск хвороб, особливо чорної ніжки. Отже, посіви потрібно розділяти щонайменше протягом року, а в ідеалі — протягом 2-3 років. Водночас враховуйте, що рослини, зростаючі на стерні ріпаку, дають на 10-20% менше врожаю, ніж на стерні зернових і бобових культур. При вирощуванні ріпаку у сівозміні з чергуванням кожні два роки найкраще використовувати методи інтегрованого захисту від шкідників, хвороб та бур’янів. При частішому чергуванні культур важливо часто і ретельно обстежувати поля для виявлення та усунення шкідників та інших загроз.

У разі більш серйозних і постійних проблем краще скоротити використання ріпаку в сівозміні. В EOSDA Crop Monitoring ви можете відстежувати процес сівозміни на всіх полях з розбивкою даних за сезонами. Додаткова інформація, зокрема тип ґрунту та спосіб зрошення, дозволяє контролювати ситуацію ще ефективніше.

Скільки Часу Займає Вирощування Ріпаку?

Озимі сорти ростуть довше, ніж ярі. Звичайний вегетаційний період останніх становить від 87 до 100 днів, тоді як озимому ріпаку потрібно 129-163 дні, щоб вирости, і ще 120-150 днів, щоб перезимувати. Зокрема рослини впадають у сплячку до ранньої весни на стадії розетки.

Збирання Врожаю Ріпаку

Ріпак є індетермінантною рослиною, тобто безперервно росте протягом усього вирощування. Отже, деякі насіння при збиранні врожаю будуть незрілими. Часткова зелень стебел також зберігається. Щоб перевірити, чи дозрів урожай, потрясіть стручки: якщо вони деренчать, час настав.

Визначаючи час збирання врожаю, звертайте увагу не на дату, а на рівень вологості зерна (оптимальними є 8–10%). Не затягуйте зі збиранням, тому що пошкодження від обсипання внаслідок сильного вітру, граду або птахів можуть бути катастрофічними. За ідеальних умов вирощування врожайність ріпаку може сягати 2,7–3,4 т/га.

Існує два способи збирання культури: комбайнове збирання та десикація або валкування поля. В умовах високої вологості та при рівномірному дозріванні посівів кращим є перший варіант. В іншому разі, а також за наявності бур’янів і завітряної погоди краще підійде десикація. Про валкування також варто подумати, якщо очікується сувора погода.

При плануванні термінів збирання врожаю вкрай корисно мати доступ до точного прогнозу погоди EOSDA Crop Monitoring. Так ви вчасно дізнаєтеся про загрозу граду, сильного вітру або рясних опадів. Щоб отримати максимальний врожай, роботи слід закінчити до того, як погода погіршиться.

Технології Стійкого Вирощування Ріпаку

Використання застарілих методів вирощування ріпаку та безсистемне внесення добрив значно знижують конкурентоспроможність великих сільськогосподарських компаній. Технології точного землеробства сприяють ефективному та стійкому вирощуванню культури. Диференційований посів, точні прогнози погоди, можливість планування внесення добрив та зрошення, а також система попереджень про ризик захворювань – усі ці можливості EOSDA Crop Monitoring дозволяють забезпечити максимальну врожайність рослин, зберігаючи стійкість виробництва. В умовах зростаючих проблем з екологією та продовольчою безпекою прогресивні методи вирощування ріпаку, засновані на супутникових даних, дозволяють значно економити ресурси та зберігати здоров’я довкілля.