Коли Земля Тікає З-Під Ніг: Острів Танжер

У межах реалізації місії зі збереження планети компанія EOS Data Analytics, глобальний постачальник аналітики супутникових знімків на основі штучного інтелекту, підтримує некомерційні дослідницькі проєкти. Аналізуючи супутникові знімки з різних джерел, EOSDA доносить суспільству інформацію про природні та антропогенні катастрофи в різних куточках світу.

Компанія звернула увагу на ситуацію, що відбувається на американському острові Танжер. Острів поступово зникає під водою, і його площа скорочується через підвищення рівня моря та берегової ерозії, які, у свою чергу, посилюються через зміну клімату. Місцевим мешканцям доведеться покинути свої домівки та розпочати життя з нуля, а це найгірша доля для тих, хто народився на острові та ніколи не планував будь-куди переїжджати.

Компанія EOSDA розглянула причини виникнення проблеми та запропоновані вченими шляхи її вирішення. За отриманими супутниковими знімками фахівці компанії також вивчили, як змінилася площа надводної частини Танжера за останні 24 роки, та проаналізували етапи розвитку проблеми.

Крихкий Світ В Акваторії Вірджинії

Танжер – це крихітний далекий острів за 19 кілометрів від Вірджинії та Меріленду, США, розташований в акваторії Чесапікської затоки. Разом з островами Гус, Аппардс та Порт-Ізобел, Танжер складає групу Танжерських островів.

Танжер відкрив капітан Джон Сміт у 1608 році, а потім, за припущеннями, поселенець Вест виміняв цей острів у покомоків (корінних американців) за два пальта у 1666 році. Наприкінці 1700-х років на Танжер переселилися європейські колоністи, а до всіх цих подій плем’я покомоків займалося на острові полюванням та рибальством. Нині більшість населення заробляє життя тим, що продає морепродукти – устриці та блакитні краби.

Танжер, на якому за статистикою живуть 433 особи, не схожий на типове американське місто з широкими дорогами, торговими центрами чи хмарочосами. Місцеве населення пересувається велосипедами чи гольф-карами, а не автомобілями. На вулицях завжди є різних розмірів калюжі, і єдиний спосіб дістатися з одного місця в інше та не намочити ноги, – це взути гумові чоботи. Річ у тім, що площа Танжера поступово скорочується і, за прогнозами, за кілька десятиліть острів стане непридатним для життя. Мешканці острова не можуть змиритися з думкою, що їм, можливо, доведеться покинути свою малу батьківщину.

Багато хто вважає, що тут важко заробляти на життя, але це наш дім. Цей острів – для нас усе. Коріння моєї родини сягає далеко в минуле: тут жили мої батьки, бабусі, дідусі, прабабусі та прадіди. Я не хочу, щоб моє покоління стало на Танжері останнім. Прокидаючись і лягаючи спати, ми думаємо лише про це. Я не хочу, щоб усьому цьому настав кінець!

Наскільки зникнення острова є неминучим? Дізнаймося відповідь це питання.

Детальніше Про Проблему Танжера

Топографія острова – це височини та заболочені ділянки. Місто розташоване на трьох хребтах височин: Західному, Головному та Кантонському. Однак, Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій США класифікує територію міста Танжер та за його межами як зони з різним ступенем ризику виникнення повеней. Деякі з них страждають від штормових хвиль. Проблема в тому, що острів і місто знаходяться під загрозою зникнення через заболочування височин, спричинене підвищенням рівня моря та морською ерозією. У свою чергу, рівень моря стрімко підвищується через зміну клімату, що прогресує під впливом антропогенних факторів. Крім того, суша занурюється в море через явище “відскоку льодовика” (підіймання земної кори після зникнення льодовиків), тому острів зникає під водою майже на 2 міліметри щороку.

У результаті, відколи острів Танжер було вперше нанесено на карту в 1850 році, його площа скоротилася на дві третини.

Цей розрахунок було зроблено у 2015 році Девідом М. Шульте, Карін М. Дрідж та Марком Х. Хадгінсом. Вчені також дійшли висновку, що мешканцям доведеться залишити острів у 2030-2065 роках, беручи до уваги три сценарії прогнозованого прибування води.

У дослідженні 2021 року Девід Шульте та Зехао Ву оцінили, як підвищення рівня моря (SLR) безпосередньо вплине на ситуацію у місті. Йдеться про заболочування височин через SLR, яке відбувається з екстремальною швидкістю з 1967 року. За прогнозами вчених, хребет Кантон перетвориться на болото 2051 року. Головний хребет спіткає та сама доля у 2035 році, а Західний хребет, на якому зміни відбуваються найшвидше, стане непридатним для проживання у 2033 році. Імовірно, чисельність населення “зменшиться до нуля” у 2053 році. Повна трансформація останнього хребта – не єдина причина, через яку люди будуть змушені залишити острів. В основному, молодь переїжджає на материк у пошуках нової роботи чи місця навчання. Отримати ліцензію на комерційну рибалку відповідно до законів штату дуже непросто.

Вчені наголошують на тривожній тенденції: підвищення рівня моря відбувається швидше, і ситуація не зміниться, якщо “населення всієї планети не вживатиме заходів для уповільнення викидів вуглецю, і це не стане пріоритетом для людства”. За прогнозами доповіді МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату) від 2021 року, країни мають 10-15 років для суттєвого скорочення викидів вуглецю, щоб запобігти підвищенню середньої глобальної температури на 1,5°C, після чого наслідки зміни клімату для планети стануть набагато згубнішими, аніж зараз.

Наше дослідження підтверджує ці невтішні висновки та говорить про те, що для міста Танжер настають останні часи… Мешканці міста Танжер будуть одними з тих численних людей, які змушені переселятися через зміни клімату, та стануть кліматичними біженцями.

Девід Шульте та Зехао Ву

Населення Танжера, включаючи його мера Джеймса Ескріджа, сумнівається, що підвищення рівня моря, викликане зміною клімату, є причиною проблем, що виникли на острові. Мер Ескрідж ще й рибалка, і він зазначає, що щодня проводить на воді, але не бачить, як вона прибуває. Натомість мешканці Танжера стурбовані ерозією, яка роз’їдає берегову лінію острова. Вони вважають, що будівництво “морської стіни” могло б захистити острів від руйнівної сили хвиль.

Зберегти Острів Або Його Залишити: Варіанти Розв’язання Проблеми

У травні 2020 року Норфолкський округ Інженерного корпусу армії США підписав 270-денний контракт на суму понад 2,9 мільйона доларів із будівельною компанією з Вірджинії. Підрядник мав побудувати кам’яний пірс довжиною майже 210 метрів біля входу до федерального навігаційного каналу на заході острова. Цей пірс мав захистити бухти від руйнації хвилями, а також човни, доки та крабові будиночки від пошкодження льодом у зимовий період.

Дослідники також розробили варіанти розв’язання проблеми Танжера, що зникає під водою. Для збереження та відновлення острова вчені запропонували встановити захисне каміння вздовж берегових ліній, що руйнуються хвилями, підняти близько 35 гектарів трьох хребтів на 3 метри за допомогою гідронамивного піску (це може коштувати 30-50 мільйонів доларів), а також покращити інфраструктуру: підняти дороги, полагодити енергомережі та модернізувати систему водопостачання. На ці роботи державі також потрібно виділити близько 250-350 мільйонів доларів.

Каміння може уповільнити берегову ерозію, але зупинити воду, що прибуває, йому не під силу. Отже, ця проблема так і залишається невирішеною.

Крім того, фахівці рекомендують:

• підняти заболочені території та покращити рослинний покрив (5000-10 000 доларів США за гектар);
• відновити окремі частини колишніх височин на покинутих територіях на північ від Танжера з утворенням дюн (5 000-30 000 доларів США за гектар);
• посадити прибережні ліси на відновлених ділянках за дюнами, які захищатимуть місто від штормів у зимову пору (15 000-50 000 доларів за гектар).

У розв’язання проблеми також може допомогти будівництво устричних рифів; ці роботи будуть коштувати 100 000-300 000 доларів за гектар.

За оцінками дослідників, на переселення мешканців знадобиться від 100 до 200 мільйонів доларів.

Влада має вирішити, який варіант вибрати: розпочати проєкти з відновлення острова або переселити жителів Танжера в материкові райони, які не будуть затоплені протягом найближчих десятиліть.

Йдеться Не Лише Про Танжер

Населення Танжера – не єдині мешканці прибережних регіонів у США, будинки яких скоро зникнуть під водою через незворотні зміни у навколишньому середовищі. Згідно з прогнозами Технічного звіту про підвищення рівня моря, морська вода на узбережжі країни підніметься в середньому на 0,25-0,30 метра протягом найближчих 30 років (2020-2050 роки) і зрівняється з цифрою підвищення рівня моря за останні 100 років (1920-2020) роки). Таким чином, за попередніми оцінками, до 2050 року повені відбуватимуться вдесятеро частіше. А за даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США, до 2100 року 13,1 мільйона людей будуть змушені переселитися вглиб материка, оскільки прогнозується, що вода в морі підніметься на 1,8 метра. У майбутньому ця проблема загостриться ще більше.

Застосовуючи можливості своїх технологій та багаторічний досвід роботи, компанія EOS Data Analytics виділяє важливу інформацію із супутникових даних. Суспільство загалом і окремі індивіди можуть скористатися аналітикою EOSDA для розв’язання проблем екології, а також реалізації практик сталого виробництва та способу життя.