Види Добрив Та Їх Значення В Сільському Господарстві

На Які Групи Класифікують Добрива

Для нормального розвитку рослинам потрібен певний набір поживних речовин, які вони одержують із ґрунту за допомогою коренів. Кожен вирощений урожай знижує потенційну продуктивність ґрунту, якщо нутрієнти в ньому не будуть відновлені. Правильно підібрані види добрив для рослин допоможуть усунути дефіцит поживних речовин.

Підживлення забезпечує рослини трьома основними речовинами, необхідними для їх розвитку: азотом (N), фосфором (P) та калієм (K), а також необхідними мікроелементами. Основними параметрами класифікації типів добрив, які використовуються в сільському господарстві, є наявність цих поживних речовин та спосіб їх одержання.

Вибір виду підживлення посівів визначається багатьма факторами, у тому числі якістю ґрунту, видом сільськогосподарської культури та способом внесення на полях. Доступні сьогодні численні види добрив дають змогу створювати багате поживними речовинами середовище для вирощуваних культур.

Мінеральні Добрива Та Їх Класифікація

Неорганічні (синтетичні, мінеральні) добрива – це хімічні речовини, одержані з похідних природного походження. Основне завдання мінеральних добрив – забезпечити рослини необхідними макроелементами. Переваги неорганічних препаратів у тому, що вони економічні, прості у використанні та легко засвоюються рослинами.

На жаль, природна кислотність більшості видів мінеральних речовин часто призводить до загибелі корисних мікроорганізмів і робить середовище несприятливим для інших форм життя. Крім того, надмірне використання різних видів добрива хімічного походження спричиняє забруднення навколишнього середовища та глобальне потепління. Розглянемо види синтетичних добрив докладніше.

Види Добрив Із Вмістом Азоту

Підживлення азотом (N) особливо корисне на середньому етапі життєвого циклу рослини, коли їй потрібна найбільша стимуляція для продовження росту та формування листя.

Обираючи вид добрива на основі азоту, європейські фермери надають перевагу аміачній селітрі (AN), також відомій як азотна кислота, і кальцієво-аміачній селітрі (CAN). Завдяки подвійному зв’язку азоту та кисню (N=O) у своїй формулі, аміачна селітра оптимально підходить для сільськогосподарських культур, яким необхідне швидке вивільнення цього макроелемента.

За межами Європи часто застосовують сечовину, а також водний розчин карбамідо-аміачної селітри (КАС). Завдяки універсальності застосування та високій концентрації N (мінімум 44%), сечовина є найпоширенішим засобом агрохімії на основі азоту ^{Karagöz, I. (2021, April 12). Fertilization and Fertilizer Types. Department of Polymer Materials Engineering, Yalova University. https://doi.org/10.1002/9781119711520.ch7.}.

Азот необхідний більшості рослин для успішного зростання, проте надлишок цього макроелемента може викликати опік добривами, що може призвести до знебарвлення листя і навіть загибелі посівів. Щоб уникнути подібних наслідків, підживлення з високим вмістом азоту слід здійснювати лише в період активного росту рослин та в меншій кількості, ніж зазначено на інструкції до застосування.

Азотовмісні препарати необхідно вносити на початку, а іноді й протягом усього сезону вирощування, залежно від виду сільськогосподарської культури. Для диференційованого підживлення рослин необхідно знати поточний стан поля та густоту рослинного покриву, які можна визначити за допомогою платформи EOSDA Crop Monitoring.

Наша платформа генерує карти вегетації на основі останніх безхмарних супутникових знімків, сегментуючи поле на зони за заданим індексом вегетації. Індекс NDRE слід використовувати для побудови карти удобрення на середньому та пізньому етапі розвитку сільськогосподарських культур, а індекс MSAVI – на початку сезону (коли рослинний покрив на полі мінімальний). Нормалізований різницевий вегетаційний індекс (NDVI) застосовують цілий рік.

Види Добрив На Основі Фосфору

Підживлення фосфором (P), який потрібен для зміцнення коріння та стебел, украй важливе на всіх етапах циклу росту рослини. Препарати на основі фосфору також сприяють успішному репродуктивному розвитку, оскільки стимулюють цвітіння, формування насіння та плодоношення сільськогосподарських культур.

На відміну від внесення азоту, підживлення тканин рослини фосфором поза корінням має певні труднощі. Щоб підтримувати постійне надходження фосфору до тканин рослин протягом усього сезону, більшість фермерів надають перевагу препаратам подовженого вивільнення. Зважаючи на відстрочену активацію та тривалий термін дії, фосфор слід вносити перед посадкою сільськогосподарських культур.

Фосфоровмісні препарати виробляють у різних хімічних і фізичних модифікаціях. Найбільш широко використовуються такі види добрив на основі фосфору, як одинарний суперфосфат (SSP), потрійний суперфосфат (TSP), діамонійфосфат (DAP), дигідрогенофосфат амонію (ADP) та поліфосфат амонію (APP) у рідкому вигляді.

Види Добрив Із Вмістом Калію

Підживлення калієм стимулює активний розвиток кореневої системи рослин. Калійні добрива можуть бути додатковим джерелом живлення для рослин за умови нестачі інших поживних речовин. Препарати, що містять калій, також важливі для нормального перебігу процесу фотосинтезу та перешкоджають розповсюдженню хвороб. Калійне удобрення слід проводити якомога ближче до коріння рослин.

Прикладами препаратів на основі калію є хлорид калію (KCl), сульфат калію (K2SO4) та нітрат калію (KNO3). Ці види калійних добрив можуть містити додаткові мінерали.

Карти продуктивності на платформі EOSDA Crop Monitoring дають можливість вносити фосфорні та калійні препарати відповідно до потреб посівів. Оскільки ці види добрив зберігаються в ґрунті довше, вносити їх можна рідше, ніж препарати на основі азоту. Норми та частота підживлення також залежать від виду сільськогосподарської культури, складу ґрунту та кліматичних умов на полі.

Оскільки ці види добрив діють протягом тривалого часу, важливо проводити аналіз полів за досить довгий період. Оцінюючи супутникові знімки за кілька минулих років, наш алгоритм визначає, які поля мають вищу та нижчу продуктивність. Використання цих даних дає змогу:

• максимізувати економічну ефективність аналізу ґрунту шляхом визначення конкретних ділянок поля для відбору проб;
• оцінити потенційну економію ресурсів завдяки застосуванню VRA (змінної норми внесення добрив) порівняно з рівномірною нормою внесення;
• здійснювати підживлення калієм та фосфором цілеспрямовано.

Комбіновані Види Добрив Та Їх Характеристика

Препарати, що містять у різних концентраціях N, P та K, називаються комбінованими (також складними або комплексними). У сільському господарстві використовують різні види добрив NPK, залежно від вмісту поживних речовин.

Кожен вид розрахований на потреби конкретної культури, що вирощується на певному типі ґрунту. Для більшості рослин та типів ґрунтів підходить вид комплексних добрив зі співвідношенням NPK 10-10-10. Для ґрунтів, які недостатньо добре утримують поживні речовини, наприклад піщаних або глинистих, доцільно використовувати препарати з більш високим вмістом NPK, наприклад, 15-15-15.

Види Добрив Із вмістом Сірки, Магнію Та Кальцію

Другорядні поживні речовини, такі як сірка (S), магній (Mg) і кальцій (Ca), рідко використовують окремо. Найчастіше ці елементи додають до основних поживних речовин. Сірка зазвичай входить до складу азотовмісних препаратів, таких як азотна кислота та сечовина.

Для удобрення сіркою використовують одинарний суперфосфат (SSP), сульфат калію (SOP) і сульфат калію-магнію (PMS). Кізерит (моногідрат сульфату магнію) є найпопулярнішим препаратом із вмістом Mg. Кальцієва селітра – широкодоступний вид добрива для рослин на основі кальцію. Вапно (карбонат кальцію) та гіпс (сульфат кальцію) застосовують для збагачення ґрунту кальцієм.

Мікродобрива Та Їх Види

До складу мікродобрив входять поживні речовини, які також мають вирішальне значення для росту рослин, але необхідні їм лише в малих дозах. До таких мікроелементів належать залізо (Fe), марганець (Mn), молібден (Mo), бор (B), цинк (Zn), хлор (Cl) та мідь (Cu).

Оскільки мікроелементи потрібні у невеликих кількостях, найбільш ефективним способом розв’язання проблеми усунення їх дефіциту, як правило, є позакореневе підживлення. Ці мікроелементи часто додають до препаратів, що містять N, P та/або K.

У таблиці нижче наведено функції кожної поживної речовини у різних видах добрив, що застосовуються у сільськогосподарській практиці.

Усі види мінеральних та органічних добрив, правильно внесені на відповідному етапі розвитку рослин, забезпечують їх поживними речовинами для здорового росту, що веде до підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Види Добрив Органічного Походження

Як правило, органічні (натуральні) добрива є однокомпонентними, що уможливлює їх легке адаптування до унікальних потреб рослин у поживних речовинах. Натуральні добрива отримують з рослин, мінералів і тваринних джерел та закладають у ґрунт або вносять під корінь сільськогосподарських культур.

Основними видами добрив органічного походження є:

• продукти рослинного походження: люцерна та бавовняне борошно, рідка ламінарія та ламінарне борошно, компост та компостний чай, меляса, покривні культури;
• продукти тваринного походження: компост та компостований чай, кісткове та кров’яне борошно, сечовина, рибна емульсія, молоко тощо.

За умови правильного внесення, підживлення цими продуктами забезпечує посіви багатою кількістю макро- та мікроелементів, а також елементів, необхідних рослинам у мікродозах. Крім того, ці хімічні елементи сприяють створенню середовища, у якому можуть розвиватися корисні бактерії, грибки та комахи. Наприклад, до таких організмів належать дощові черви, які забезпечують аерацію ґрунту, підвищують його дренажну здатність і переносять органічні речовини в підґрунтя, звідки більшість рослин можуть їх поглинати через кореневу систему.

Під час використання органічних видів добрив необхідно враховувати, що вони перегнивають більше часу, проте дають кращі результати в довгостроковій перспективі. Швидкий розвиток сільськогосподарських культур краще стимулювати натуральними підживленнями в рідкому вигляді, але їхня дія короткострокова.

Види Та Властивості Добрив Уповільненої Дії

Під препаратами уповільненої дії (тобто з уповільненим вивільненням нутрієнтів) мають на увазі поживну основу, покриту синтетичною смолою або сірковмісним полімером, які згодом руйнуються під впливом вологи, тепла, світла та/або ґрунтових мікроорганізмів. Більшість таких препаратів містять компоненти з контрольованим чи подовженим вивільненням.

Такий вид підживлення застосовують, аби забезпечити рослини поживними речовинами протягом тривалого часу. Зокрема, за результатами досліджень, навіть у несприятливих кліматичних умовах, таких як посуха, є сенс здійснювати підживлення рослин азотом у великих дозах за допомогою внесення видів добрив із подовженим строком вивільнення елементів ^{Wesołowska, M. (2021). New slow-release fertilizers — economic, legal and practical aspects: a Review. International Agrophysics, 35(1), 11-24. https://doi.org/10.31545/intagr/131184.}.

Які Є Види Добрив За Формою Випуску Продукції

Препарати для підживлення рослин виробляють у трьох основних формах: рідкі, розчинні порошкові та гранульовані. Більшість видів рідких добрив вносять під час поливу, зазвичай через спеціальну насадку на шлангу. Для найкращого результату рекомендується використовувати системи фертигації.

Для активації сухих препаратів у вигляді порошку також потрібне зрошення. Як правило, сухі препарати розподіляють по полю та ретельно поливають до повного розчинення. Застосування гранульованих видів добрив є практичним способом підживлення рослин та підвищення родючості полів. У міру зволоження ґрунту гранули поступово розчиняються.

Кожен вид підживлення має свої нюанси застосування. Так, результат після внесення рідких видів добрив досягається в максимально короткі терміни, проте в більшості випадків вони дорогі та рівномірно розподілити їх по полю досить складно. Своєю чергою, здійснити рівномірне підживлення гранульованими препаратами значно простіше, але засвоєння поживних речовин рослинами в цьому випадку відбуватиметься не настільки швидко.

Види Добрив За Строками Їх Внесення

Час застосування відносно посівної кампанії є альтернативною ознакою для класифікації типів добрив, які використовуються у сільському господарстві. За цією ознакою добрива застосовують для основного, припосівного та посівного підживлення рослин, а час внесення обумовлений насамперед типом ґрунту, специфіки конкретного поля та кліматичних особливостей регіону вирощування.

Розглянемо види добрив та їх використання щодо строків внесення:

• Основне підживлення проводять після збору урожаю попередньої культури в сівозміні, зазвичай пізнього літа чи восени. Особливість застосування цього виду добрив полягає в забезпеченні достатнього часу для вивільнення поживних речовин. Час внесення також залежить від того, які саме компоненти застосовують для відновлення ґрунту. Препарати на основі калію та фосфору вносять пізньої осені, а відновлення вмісту азоту проводять ранньої весни, безпосередньо перед посівом сільськогосподарських культур, аби запобігти вимиванню цього мікроелемента з ґрунту та марнотратному використанню агрохімії.
• Припосівне підживлення направлене на стимуляцію укорінення та проростання насіння та на початку вегетаційного періоду до формування здорової та сильної кореневої системи.
• Післяпосівне (позакореневе) підживлення періодично застосовують протягом вегетаційного періоду з метою підвищення якості та врожайності сільськогосподарських культур. Післяпосівне удобрення підсилює основне підживлення рослин.

Як Вибрати Вид Добрива Правильно

Вибір правильного типу підживлення для рослин залежить від кількох факторів, у тому числі від виду сільськогосподарських культур, стану ґрунту та специфічних потреб у поживних речовинах за різних умов навколишнього середовища та на різних етапах росту. Наведемо кілька рекомендацій, які допоможуть визначити найбільш відповідний вид підживлення для комерційного вирощування посівів:

• Проведіть аналіз ґрунту, щоб виявити дефіцит чи надлишок поживних речовин.
• Визначте конкретні потреби сільськогосподарських культур у поживних речовинах на даному етапі їх зростання.
• Виберіть препарат із необхідною концентрацією NPK, що відповідає потребам вирощуваних культур. Деяким рослинам, наприклад листовій зелені, потрібно більше азоту, а іншим, наприклад квітам, – більше фосфору.
• Враховуйте вплив вибраного типу підживлення на природу. Синтетичні препарати на основі азоту є особливо шкідливими для довкілля у плані викидів парникових газів та забруднення водних ресурсів.

Варто пам’ятати, що навіть за правильного вибору виду добрив для рослин важливо визначити потрібне дозування. Підживлення в точно необхідних кількостях допомагає запобігти засоленню ґрунту, вилуговуванню та іншим згубним наслідкам зловживання агрохімією на полях.

Завдяки сучасним сільськогосподарським технологіям, проводити підживлення рослин точно відповідно до їхніх потреб стало максимально просто. Зрештою, такий підхід сприятиме і врожайності посівів, і здоров’ю довкілля.