Вплив Війни В Україні На Глобальну Продовольчу Безпеку
Війна, що триває в Україні, створила безпрецедентні виклики для сільського господарства країни та негативно вплинула на глобальну продовольчу безпеку. У відповідь на цю кризу EOS Data Analytics запустила ініціативу “Жнива надії”, яка містить інтерактивну карту, що відображає ключові історичні та прогнозовані показники врожайності сільськогосподарських культур в Україні на 2021-2024 роки. Ця ініціатива спрямована на підтримку українських фермерів. Компанія пропонує їм безкоштовний доступ до платформи EOSDA Crop Monitoring з метою допомогти у подоланні поточних труднощів та сприяти сталому майбутньому усього аграрного сектору України.
Щоб глибше зрозуміти вплив війни на глобальну продовольчу безпеку та роль ґрунтознавства у розвʼязанні цих проблем, ми поспілкувалися з Василем Черлінкою, досвідченим ґрунтознавцем з EOS Data Analytics. Пан Черлінка, який має понад 30-річний досвід роботи в галузі, ділиться своїми думками про те, як війна впливає на стан ґрунтів та врожайність сільськогосподарських культур, наскільки важливим є стале управління ґрунтами, та які технологічні інновації можуть допомогти фермерам адаптуватися до нинішньої кризи.
Читайте далі, щоб дізнатися більше про довгострокові рішення для забезпечення глобальної продовольчої безпеки та найважливіші кроки, необхідні для відновлення та підтримки здоров’я ґрунтів у постраждалих від війни регіонах.
Розкажіть Про Ваші Дослідження Впливу Війни На Стан Ґрунтів Та Врожайність Сільськогосподарських Культур В Україні.
Війна дуже сильно вплинула на наші ґрунти та врожаї. Вона принесла цілу низку руйнівних факторів, які впливають як на ґрунтовий покрив, так і на рослинність, яку він підтримує.
Пересування важкої техніки та забруднення паливно-мастильними матеріалами призводять до деградації ґрунту та рослинного покриву. Різні боєприпаси, такі як міни й снаряди, створюють “воронки” та розкидають уламки, в тому числі важкі метали, по полях. Фортифікаційні споруди порушують гідрологічний режим ґрунтів, а пожежі знищують природні та сільськогосподарські екосистеми. Залишки вибухових речовин та їхні побічні продукти забруднюють ґрунти й рослини.
Хоча Росія досі не використовувала певні руйнівні речовини, такі як гербіциди чи хімічна зброя, у цій війні, їхнє застосування в майбутньому досі можливе й буде критично небезпечним. Якщо такі агенти будуть застосовані, наслідки для ґрунту і всіх живих організмів можуть бути настільки руйнівними, що їх ефект триватиме протягом багатьох поколінь.
Чи Можете Ви Навести Приклади Деградації Та Пошкодження Ґрунтів У Регіонах, Які Сильно Постраждали Від Війни?
Безумовно. Війна призвела до значної фізичної та хімічної деградації ґрунтів у різних регіонах. Дозвольте пояснити це на кількох прикладах.
Фізична деградація:
- Будівництво фортифікаційних споруд змінює фізичні характеристики ландшафту й впливає на природний потік поверхневих і підземних вод.
- Бомбардування та артилерійські удари створюють “воронки” й переміщують великі об’єми ґрунту, що суттєво змінює ландшафт, адже шари ґрунту змішуються.
- Протитанкові та протипіхотні міни руйнують шари ґрунту і залишають після себе пластикові та металеві уламки, а також залишки вибухових речовин.
- Важка техніка ущільнює ґрунт, що робить його більш вразливим до ерозії та змиву, а в посушливих регіонах це може навіть призвести до опустелювання.
- Пожежі в сільськогосподарських і лісових районах підвищують вразливість до ерозії на крутих, обгорілих поверхнях, погіршують інфільтрацію вологи й знищують ґрунтову флору і фауну.
Хімічна деградація:
- Металеві залишки й обʼєкти, наприклад, кулі, з часом вивільняють у ґрунт свинець та інші токсичні елементи (Sb, Cr, As, Hg, Ni, Zn, Cd).
- Вибухові та паливні речовини, які є широко розповсюдженими забруднювачами, регулюються як абіотичними, так і біотичними процесами. Їх фізичні та хімічні властивості, а також екологічні та біологічні фактори відіграють вирішальну роль у їх розповсюдженні та масштабі негативного впливу.
- Бойові отруйні речовини призначені для виведення з ладу або вбивства на основі їхніх токсичних властивостей. Хоча багато продуктів розпаду нервово-паралітичних речовин є менш токсичними, деякі з них можуть утворювати більш стійкі та шкідливі сполуки. Будемо сподіватися, що вони не будуть використані, оскільки, наприклад, через 110 років після Першої світової війни у Франції низка територій все ще забруднена подібними речовинами.
Нинішня довжина лінії фронту і протяжність звільнених територій на півночі й північному сході складає близько 3200 кілометрів, з них інтенсивні бойові дії велися вздовж 1200 кілометрів. На цих територіях ґрунтам було завдано величезної шкоди . Понад 90 000 квадратних кілометрів стали повністю або частково непридатними для використання через згадані фактори .
На жаль, оцінити втрати врожаю через деградацію ґрунтів наразі досить складно. Точні вимірювання забруднення та довгострокової втрати продуктивності ґрунтів стануть можливими лише після завершення війни та розмінування. Проте вже зараз ми можемо оцінити значні втрати врожаю в окремих регіонах через припинення сільськогосподарської діяльності, фінансові обмеження на придбання пального, добрив, насіння та пестицидів, збільшення логістичних витрат і навіть втрату зібраного врожаю через проблеми з транспортуванням.
Відновлення ґрунтів до довоєнного стану буде багатогранним процесом, що передбачає ретельне планування, оцінку та застосування відповідних методів, заснованих на конкретних потребах ґрунту та цілях землекористування. Необхідно буде зосередити увагу на сталому сільськогосподарському виробництві, передових практиках управління ґрунтами, захисті екосистем, пом’якшенні наслідків зміни клімату та збереженні біорізноманіття. Наше прогнозне картографування ґрунтів з високою роздільною здатністю відкриває широкі можливості для точної оцінки збитків та планування такого відновлення ґрунтів.
Перебої З Експортом Українського Зерна Мали Значні Глобальні Наслідки. Чи Могли Б Ви Детальніше Зупинитися На Найбільш Критичних Наслідках Для Глобальної Продовольчої Безпеки?
Війна серйозно порушила глобальні ланцюги постачання продовольства. Особливо помітним був вплив на експорт пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. До повномасштабного вторгнення Україна була одним із провідних експортерів цих продуктів. Війна різко скоротила сільськогосподарське виробництво та ускладнила експорт через пошкоджену інфраструктуру та блокаду. На додачу, велика кількість українського зерна була викрадена та перепродана Росією .
Це призвело до різкого зростання світових цін на продовольство, що загострило питання продовольчої безпеки, особливо в країнах, що розвиваються . Наприклад, такі країни, як Єгипет, Туреччина та Бангладеш, які значною мірою залежать від українського зерна, зіткнулися з серйозними викликами. У 2021 році Китай та Єгипет були основними ринками збуту українського зерна, але морська блокада 2022 року змінила цю динаміку. Росія заповнила утворену Україною прогалину, зайнявши близько 90% обсягів експорту зерна до Китаю, яке раніше постачала Україна.
Блокада чорноморських портів та логістичні проблеми змусили Україну використовувати дорожчі та менш ефективні наземні маршрути, що призвело до збільшення витрат та зменшення обсягів експорту. Хоча певної стабільності вдалося досягнути, ситуація залишається далекою від довоєнного статус-кво, адже ризики наявності та доступності продовольства у світі залишаються сталими.
З Огляду На Ваш Досвід, Як Ви Оцінюєте Потенційні Довгострокові Наслідки Для Світових Цін На Продовольство Та Його Доступність?
Довгострокові наслідки виглядають складними. Війна триває, і Україна веде важку боротьбу, але, на мою думку, несподівана позиція глобального Півдня, який мовчазно підтримує Росію або зберігає нейтралітет щодо неї, ускладнює ситуацію.
Згідно з даними СОТ, загальна ситуація з експортом пшениці до січня 2024 року є похмурою .
Головною новою проблемою є нестача робочої сили в сільському господарстві. Відсутність мобілізаційних пільг для фермерів з невеликими господарствами (менш як 1000 гектарів) може суттєво знизити рівень виробництва й погіршити ситуацію. Руйнування інфраструктури, дефіцит електроенергії та війна, що триває, ще більше ускладнюють проблему.
Аналіз змін цін на харчові продукти з грудня 2022 року по грудень 2023 року показує, що інфляція знизилася в розвинених країнах, таких як Великобританія та США, але зросла в країнах зі слабшою економікою . Крім того, нещодавні напади єменських хуситів у Червоному морі порушили транспортне сполучення, що призвело до зростання цін у регіонах, які значною мірою залежать від українського експорту.
Припинення війни в Україні та відновлення експортних потоків могло б значно полегшити глобальну проблему доступності продовольства й зробити його більш доступним для країн, які наразі найбільше страждають від наслідків війни.
Ваше Дослідження Наголошує На Важливості Здорових Ґрунтів Для Стійкості Сільського Господарства. Які Конкретні Практики Управління Ґрунтами Ви Рекомендуєте Для Пом’якшення Негативних Наслідків Війни?
Ефективні практики управління ґрунтами мають вирішальне значення для мінімізації деградації ґрунтів, спричиненої війною, та відновлення їхнього здоров’я. Серед основних — збільшення внесення органічної речовини, мінімізація обробітку ґрунту, оптимізація внесення добрив, а також впровадження сівозмін і сталого використання агрохімікатів. Ці практики не лише допомагають відновити, а й можуть покращити властивості ґрунту.
Україна прагне досягти цих високих стандартів відповідно до ґрунтової стратегії ЄС, яка має на меті, щоб до 2030 року принаймні 75% ґрунтів у кожній країні-члені ЄС були здоровими . Попри поточні виклики, впровадження комплексних практик управління ґрунтами є вкрай важливим.
Відновлення ґрунтів передбачає поєднання заходів з рекультивації, меліорації, регенерації та реабілітації. Адаптація цих стратегій до конкретних типів ґрунтів, як показано в нашому дослідженні[2], сприятиме підтримці здоров’я та стійкості ґрунтів, підвищенню продуктивності сільського господарства як на територіях, що постраждали від війни, так і по всій країні.
Як Ґрунтознавство Може Сприяти Розробці Ефективних Стратегій Адаптації Для Фермерів У Зонах Бойових Дій?
Я вважаю, що це питання досить складне, і на нього немає однозначної відповіді. Наприклад, Bilali & Hassen (2024) зазначають, що українські фермери змогли адаптуватися до нових умов шляхом вивчення альтернативних експортних маршрутів та збільшення використання органічних і неорганічних добрив для підтримки продуктивності ґрунту . Однак внутрішні стратегії переробки сировини також мають вирішальне значення для підтримки продуктивності сільського господарства під час війни.
Крім того, фермери поблизу лінії фронту стикаються з унікальними викликами. Якщо працівник перебуває під постійною загрозою обстрілу або мінування, жодна стратегія не може повністю забезпечити його безпеку або хоча б виживання. За таких умов загальні проблеми з логістикою, паливом, насінням, добривами та пестицидами посилюються, що робить майже неможливим налагодження високоефективного сільського господарства. Той факт, що сільське господарство взагалі продовжує існувати на цих територіях, свідчить про стійкість і рішучість цих фермерів.
Тому хоч ґрунтознавство, агрономія та сільське господарство і можуть запропонувати ефективні рекомендації, їх впровадження в зонах бойових дій залишається значним викликом. Першочерговим завданням на цих територіях є безпека та виживання фермерів, що робить практичне застосування цих стратегій дуже складним.
Як Інтеграція Супутникових Даних Та Інших Технологічних Інновацій Сприяє Здоров’ю Ґрунтів Та Сільськогосподарським Практикам в Україні?
Супутникові знімки високої роздільної здатності та передова аналітика від EOSDA дозволяють фермерам стежити за станом посівів, оцінювати стан ґрунту та точно прогнозувати погодні умови. Ці можливості зменшують потребу у відвідуванні полів, що має вирішальне значення в зонах бойових дій, адже покращує виробничі процеси та мінімізує ризики для людей.
Цей підхід є ключовим елементом сучасного точного землеробства, але також успішно застосовується і в традиційному сільському господарстві. Коли фермери використовують дистанційно зібрані дані, вони можуть краще управляти ресурсами, знижувати витрати й підвищувати загальну продуктивність навіть у найскладніших умовах.
Як Ґрунтознавець, Які Ви Бачите Найбільш Перспективні Довгострокові Рішення Для Забезпечення Глобальної Продовольчої Безпеки?
Стале управління ґрунтами в кожній країні та тісна міжнародна співпраця є життєво важливими для довгострокової продовольчої безпеки. Для України підвищення стійкості сільського господарства можливе завдяки технологічному прогресу та міжнародній підтримці, які сприяють відновленню агросектору та стабілізації світового постачання продовольства.
Підвищення стійкості сільського господарства також залежить від здатності України досягти успіху як на полі бою, так і на дипломатичному рівні. Перемога у війні стане ключовим показником того, що зусилля з відновлення здоров’я ґрунтів і довоєнного рівня виробництва будуть успішними. В кінцевому підсумку це забезпечить глобальну продовольчу безпеку в довгостроковій перспективі.
Яку Ідею Ви Хотіли Б Донести До Світової Спільноти Про Важливість Підтримки Здоров’я Ґрунтів Та Сталого Сільського Господарства?
За даними ООН, близько 12 мільйонів гектарів ґрунту щорічно втрачається через деградацію . Ця проблема усвідомлюється міжнародними організаціями, країнами та окремими фермерами. Тому світова спільнота уже визнала вирішальну роль здоров’я ґрунтів у стійкості сільського господарства та стабільності виробництва. Наприклад, стратегія The European Green Deal приділяє значну увагу здоров’ю ґрунтів.
Таким чином, необхідна постійна підтримка досліджень і розробок у сфері ґрунтознавства, агрономії та сільського господарства та подальший розвиток міжнародного співробітництва, аби успішно розв’язати глобальні проблеми продовольчої безпеки та підтримки регіонів, що постраждали від війни.
Як Приватні Особи Та Організації Можуть Долучитися До Зусиль, Спрямованих На Підтримку Здоров’я Ґрунтів Та Забезпечення Стійкості Сільського Господарства В Регіонах, Що Постраждали Від Війни?
Оздоровлення ґрунту передбачає складну взаємодію факторів, які можна оцінити за різними критеріями. Дотримуючись чіткої системи оцінки деградації ґрунтів, окремі особи та організації можуть визначити шляхи пом’якшення цих процесів.
Вони можуть зробити свій внесок через підтримку ініціатив, що сприяють збереженню здоров’я ґрунтів, впровадження сталих сільськогосподарських практик та використання доступних технологічних інновацій. Навіть часткове відновлення функцій ґрунтових екосистем у зонах бойових дій може мати значні переваги, які будуть повністю реалізовані у післявоєнний час.
Крім того, участь у глобальних зусиллях з надання фінансової, технічної та гуманітарної допомоги постраждалим від війни регіонам може сприяти підтримці та відновленню продуктивності сільського господарства. Разом ці дії можуть суттєво вплинути на підтримку здоров’я ґрунтів і стійкості сільського господарства.
Про автора:
Максим Сущук є провідником бачення EOSDA щодо перетворення космічних технологій на глобальний рушій сталого розвитку на Землі. Він має понад 15 років досвіду в журналістиці та створенні контенту для відомих українських стартапів, благодійних фондів та ESG-бізнесу. Як керівник та співзасновник PR Army Максим привертає увагу до людських та соціальних втрат від агресії проти України.
Oстанні статті
Огляд Ринку Та Тенденції В AgriTech На 2024-2030 Роки
Артем Анісімов, генеральний директор EOSDA, представляє аналітичний white paper про поточні тенденції сільського господарства до 2030 року та розповідає цікаві клієнтам компанії факти про agritech.
Нор-Ест Агро Визначає Продуктивність Через Супутники
Українська Нор-Ест Агро використовує вегетаційні індекси та погодну аналітику в EOSDA Crop Monitoring для визначення ефективності комплексних рішень на полях партнерів.
Пероноспороз: Як Розпізнати, Запобігти Та Боротися
Пероноспороз — агресивна хвороба, що загрожує врожаям. Вчасне виявлення і продумана профілактика допоможуть зберегти посіви та підвищити економічну стабільність агробізнесу.