Розмова Про Новий Закон ЄС Про Відновлення Природи

Про Що Йдеться В Новому Законі ЄC Про Відновлення Природи Та Чому Він Такий Важливий?

Євген Марченко: Закон ЄС про відновлення природи — це новаторський законодавчий акт, спрямований на відновлення пошкоджених екосистем Європи. Він юридично зобовʼязує всі країни-члени ЄС відновити щонайменше 20% деградованих ділянок суші та моря до 2030 року, а кінцевою метою є відновлення всіх деградованих екосистем до 2050 року ^{Directorate-General for Environment (August 15, 2024). Degraded ecosystems to be restored across Europe as Nature Restoration Law enters into force. European Commission.}. Цей закон матиме величезний ефект, оскільки розв’язує проблему зникнення біорізноманіття й таким чином призведе до далекосяжних наслідків у питаннях продовольчої безпеки, зміни клімату та навіть економіки. По суті, мова йде про те, щоб наші природні ресурси були не просто збережені, але й відроджені для підтримки майбутніх поколінь.

Катерина Сергєєва: З погляду науки, Закон ЄС про відновлення природи є відповіддю на стрімке зниження біорізноманіття та здоров’я екосистем на всьому континенті. Понад 80% ареалів Європи наразі класифікуються як такі, що перебувають у поганому стані, і цей закон має на меті змінити цю тенденцію ^{(June 22, 2022). Factsheet - Nature Restoration Law. Publications Office of the European Union. doi:10.2779/86148}. Через відновлення екосистем — водно-болотні угіддя це, ліси чи річки — ЄС сподівається створити більш стійке середовище, здатне протистояти нинішнім змінам клімату. Відновлення покращить можливості екосистем поглинати вуглець, очищувати воду та підтримувати середовище для існування флори та фауни, що є критично важливим для добробуту людини та довкілля.

У довгостроковій перспективі реалізація положень закону спрямована на впровадження технологій сталого управління земельними ресурсами та пом’якшення майбутніх викликів, пов’язаних зі зміною клімату.

З Точки Зору Бізнесу, Як Ви Бачите Вплив Цього Закону На Галузі В ЄС, Особливо На Сільське Господарство Та Управління Земельними Ресурсами?

Євген Марченко: Цей закон, безумовно, призведе до суттєвих змін. З одного боку, він вимагатиме від бізнесу переосмислення того, як вони використовують природні ресурси. Можливо, їм доведеться перейти до більш сталих практик або інвестувати в технології для зменшення свого впливу на навколишнє середовище.

З іншого боку, дотримання закону відкриє нові ринки для компаній, що надають екологічні послуги, такі як супутниковий моніторинг, технології сталого землеробства або консультації з питань відновлення довкілля. Тож, хоча новий закон і створює певні складнощі, для компаній, готових до інновацій, він також відкриває величезні можливості.

Катерино, Якими Є Нагальні Екологічні Проблеми В ЄС, На Вирішення Яких Спрямований Цей Закон?

Катерина Сергєєва: Найбільш нагальною проблемою є швидка деградація екосистем по всій Європі. Як я вже казала, понад 80% природних ареалів, таких як водно-болотні угіддя, ліси та річки, перебувають у поганому стані. Це погіршення безпосередньо пов’язане з індустріалізацією сільського господарства, забрудненням та урбанізацією. Наприклад, інтенсивне ведення сільського господарства призводить до виснаження ґрунтів і зменшення біорізноманіття. Крім того, розростання міст призвело до фрагментації середовищ існування, що ускладнює розквіт дикої природи.

Цей закон спеціально спрямований на боротьбу з втратою біорізноманіття, що є критично важливою проблемою, оскільки нинішні темпи вимирання видів у 1 000 разів перевищують природні рівні вимирання ^{What is the sixth mass extinction and what can we do about it? World Wildlife Fund}. Іншою нагальною проблемою є порушення природних вуглецевих циклів, коли вирубка лісів і осушення торфовищ вивільняють величезні обсяги вуглекислого газу в атмосферу, і таким чином спричиняють зміну клімату.

Отже, через відновлення екосистем ми можемо посилити біорізноманіття та затримати більше вуглецю в ґрунті, що допоможе пом’якшити зміну клімату.

Крім того, закон спрямований на боротьбу із забрудненням води та надмірною експлуатацією прісних водних ресурсів. Багато річок та озер сильно забруднені через сільськогосподарські стоки, промислові відходи та неналежне управління земельними ресурсами. Закон має на меті відновити щонайменше 25 000 км річок до стану вільної течії, що покращить якість води та здоров’я водних екосистем.

Нарешті, закон наголошує на необхідності посилення заходів з використання відновлюваних джерел енергії на всіх рівнях природокористування для зменшення негативного впливу виробництва електроенергії на всі компоненти природних екосистем.

Яку Роль Можуть Відігравати Супутникові Дані Та Геопросторова Аналітика У Дотриманні Цього Закону Та Підтримці Сталого Землекористування Промисловими Підприємствами?

Євген Марченко: О, супутникові дані тут матимуть справді значущий вплив. Підприємства у галузях, де передбачається управління великими земельними площами, такі як сільське чи лісове господарство, часто мають проблеми з відстеженням змін у навколишньому середовищі в таких величезних масштабах. Але за допомогою супутникових знімків вони можуть регулярно відстежувати все — від вирубки лісів до деградації ґрунтів.

Ми в EOS Data Analytics спеціалізуємось на наданні даних, які допомагають бізнесу тримати руку на пульсі змін у навколишньому середовищі та коригувати свою діяльність відповідно до цілей сталого розвитку. Наприклад, фермери можуть використовувати супутникові дані для аналізу стану посівів та оптимізації використання води, що своєю чергою призводитиме до зменшення витрат та впливу на навколишнє середовище. Так само землевпорядники можуть відстежувати, наскільки добре просуваються проєкти з відновлення, й забезпечувати їх відповідність критеріям, встановленим законодавством.

Геопросторова аналітика також дозволяє організаціям створювати детальні екологічні звіти й демонструвати регуляторним органам, що вони не просто дотримуються вимог, а й активно покращують місцеві екосистеми. Завдяки регулярному моніторингу галузеві підприємства зможуть приймати рішення на основі даних й розв’язувати проблеми до того, як вони призводитимуть до неприємних наслідків. Така прозорість і підзвітність матимуть вирішальне значення для досягнення цілей ЄС у сфері відновлення довкілля.

Як Супутникові Технології Можуть Допомогти Контролювати Хід Робіт З Відновлення Природи На Такій Великій Території?

Катерина Сергєєва: Супутникові технології надають безпрецедентні можливості для постійного та точного моніторингу масштабних змін у навколишньому середовищі. Однією з їх ключових переваг є те, що вони дозволяють спостерігати за віддаленими територіями, до яких важко або дорого діставатися. Наприклад, супутники відстежують зміни лісового покриву, якості ґрунту та водних об’єктів по всьому ЄС, і їхні дані дозволяють побачити як короткострокові зміни, так і довгострокові тенденції.

У контексті відновлення природи супутникові дані дозволяють оцінити стан екосистем завдяки вимірюванню таких показників, як індекси рослинності чи рівень водного стресу, та завдяки відстеженню змін у землекористуванні. Регулярний моніторинг цих даних допомагає оцінити прогрес відновлювальних робіт. Наприклад, NDVI (нормалізований індекс рослинності) можна використовувати для оцінки здоров’я рослин і виявлення ранніх ознак деградації або відновлення земель.

Крім відстеження змін, дистанційне зондування допоможе точно визначити причини руйнівної діяльності, такої як несанкціонована вирубка лісів, незаконне захоронення відходів або неналежне використання сільськогосподарських земель. Це дозволяє вчасно втрутитися і запобігти подальшій шкоді.

Крім того, супутники допомагають відстежувати конкретні цілі відновлення відповідно до нового закону, такі як усунення бар’єрів на річках для відновлення їхньої природної течії. Геопросторова аналітика може обробляти ці дані, що допомагає забезпечувати відповідність цілям ЄС і робить супутникові технології важливими як для урядів, так і для промисловості.

Які Можливості Для Бізнесу З’являться В Результаті Прийняття Цього Закону, Особливо Для Компаній, Що Спеціалізуються На Екологічному Моніторингу Та Аналізі Даних?

Євген Марченко: Цей закон відкриває багато можливостей для бізнесу, який займається моніторингом довкілля, аналізом даних та консалтингом у сфері сталого розвитку. Наприклад, такі компанії, як EOSDA, що спеціалізуються на супутникових даних та геопросторовій аналітиці, будуть спостерігати підвищений попит на свої послуги й продукти. Промисловість потребуватиме актуальних і надійних даних, щоб відстежувати дотримання цільових показників відновлення, хай то буде моніторинг вирубки лісів, стану ґрунтів чи зусиль із поглинання вуглекислого газу.

Також зростає ринок для підприємств, які пропонують рішення для сталого управління земельними ресурсами. Сільське господарство, лісове господарство та управління земельними ресурсами повинні будуть адаптуватися до цих нових правил, а це означає, що вони повинні інвестувати в технології, які допоможуть їм працювати раціональніше. Наприклад, практики відновлюваного сільського господарства та методи сталого лісокористування, ймовірно, ставатимуть популярнішими, оскільки галузі шукатимуть способи дотримуватись законодавчих вимог та оптимізувати використання природних ресурсів.

Крім того, ми, ймовірно, побачимо збільшення кількості державно-приватних партнерств, спрямованих на фінансування проєктів з відновлення. Закон заохочує інвестиції як з державного, так і з приватного секторів, а це означає, що у бізнесів з’являться можливості для співпраці в рамках масштабних відновлювальних ініціатив — від лісовідновлення до збереження водно-болотних угідь.

З Якими Викликами, На Вашу Думку, Зіткнуться Бізнес Та Уряд, Намагаючись Досягти Цілей Цього Закону?

Євген Марченко: Одним з найбільших викликів для бізнесу є адаптація до нових правил при збереженні прибутковості. Для таких галузей, як сільське та лісове господарство, дотримання вимог може означати перехід до більш сталих практик, що на початковому етапі може вимагати значних інвестицій. Існує також проблема розуміння та застосування нових технологій — багато компаній іще не встигли інтегрувати супутникові дані або моніторинг навколишнього середовища у свою діяльність.

Урядам, з іншого боку, потрібно буде забезпечити наявність чітких керівних принципів і систем підтримки для бізнесу. Вони також зіштовхнуться з проблемою послідовного дотримання законодавства в усіх країнах-членах. Враховуючи таку кількість різних екосистем і галузей, пошук балансу між економічним зростанням та захистом довкілля є складним завданням.

Катерина Сергєєва: Крім того, основним викликом є величезний масштаб задач із відновлення. Екосистеми Європи дуже різні, і їхня деградація значно відрізняється в різних регіонах. Координація широкомасштабних зусиль з відновлення та перевірка екологічної доцільності втручань у кожній конкретній місцевості вимагатиме ретельного планування та моніторингу.

Ще однією проблемою є доступність та стандартизація даних. Хоча супутникові дані можуть забезпечити всебічний огляд територій, наземна перевірка — тобто перевірка супутникових спостережень на місці — буде важливою для гарантії точності зібраної інформації. Це додає логістичний рівень складності, з яким урядам і науковим установам потрібно буде впоратися. Крім того, покращення екологічних стандартів і розробка заходів з моніторингу їх дотримання матимуть вирішальне значення для досягнення довгострокових позитивних результатів.

Чи Існують в ЄС Конкретні Екосистеми Або Регіони, Які Є Особливо Вразливими Або Потребують Термінового Відновлення?

Катерина Сергєєва: Так, кілька екосистем в ЄС перебувають у критичному стані. Прибережні водно-болотні угіддя, наприклад, сильно деградували через урбанізацію та розширення сільського господарства. Ці території не лише важливі для біорізноманіття, але й відіграють вирішальну роль у запобіганні повеней та зберіганні вуглецю. Відновлення цих екосистем буде пріоритетом, оскільки вони є життєво важливими як для екологічної стійкості, так і для населення, що проживає поблизу узбережжя.

Ще однією критично важливою сферою є торфовища, які зосереджені переважно в північно-західних країнах, але зустрічаються майже в усіх країнах-членах ЄС ^{(November 10, 2022). Peatlands in the EU Nature Restoration Law – a Factsheet. Wetlands International}. Торфовища зберігають величезну кількість вуглецю, але коли вони осушуються для сільського господарства або інших цілей, то вивільняють цей вуглець назад в атмосферу, що прискорює зміни клімату. Законодавство ЄС ставить за мету відновити 30% цих торфовищ до 2030 року, що робить таке відновлення одним з ключових напрямків роботи.

Крім того, багато річок у Центральній та Східній Європі є фрагментовані дамбами та іншими штучними бар’єрами, що порушує природні потоки води та завдає шкоди водним екосистемам. Відновлення цих річок до стану вільного потоку є наступним нагальним завданням, передбаченим законодавством.

Вирубка лісів — ще одна екологічна проблема, від якої потерпає більшість країн ЄС, і яка демонструє негативний побічний ефект від виробництва екотоварів. Зменшення площі лісових насаджень сприяє зміні клімату, а їх відновлення вимагає пильної уваги з боку місцевої влади.

Яку Роль, На Вашу Думку, Відіграватимуть Приватні Інвестиції У Фінансуванні Проєктів З Відновлення, І Як Компанії Можуть На Них Заробити?

Євген Марченко: Приватні інвестиції матимуть вирішальне значення для досягнення цілей, визначених цим законом. Хоча державне фінансування дасть поштовх багатьом ініціативам, воно навряд чи зможе покрити все. Саме тут і потрібні приватні компанії. Бізнес-аргументація для інвестування у відновлення природи насправді досить сильна. Компанії, які інвестують у відновлення екосистем, можуть зменшити операційні ризики, забезпечити довгострокову доступність ресурсів, покращити свою репутацію,а також узгодити свою діяльність з цілями сталого розвитку ООН.

Наприклад, компанії в аграрному та лісовому секторах можуть отримати пряму вигоду від здорових екосистем, адже завдяки їм покращується якість ґрунту, в ньому краще утримується вода та врешті стає стабільнішим клімат. Це означає довгострокові економію витрат і підвищення продуктивності. Також не забувайте про вуглецеві кредити — проєкти з відновлення можуть бути використані для компенсації викидів й забезпечити додаткові потоки доходів для бізнесу.

Ми вже спостерігаємо зростання вартості зелених облігацій та екологічних, соціальних та управлінських (ESG) фондів, які націлені на сталі ініціативи. Для компаній участь на цих ринках означає не лише дотримання законодавчих вимог, але й отримання конкурентної переваги та планування своєї діяльності на майбутнє.

На Які Наукові Дані Повинні Спиратися Підприємства, Щоб Забезпечити Відповідність Їхньої Діяльності Цілям Відновлення Природи?

Катерина Сергєєва: На мою думку, промисловість повинна покладатися на супутниковий моніторинг навколишнього середовища, індикатори біорізноманіття та оцінки стану екосистем у режимі реального часу.

Супутникові знімки дозволяють відстежувати зміни в ґрунтовому покриві, стані рослинності та вологості ґрунту, що відображає макрорівневу картину динаміки екосистем. Такі інструменти, як відстеження NDVI, корисні для моніторингу стану рослинності, тоді як вимірювання температури поверхні землі (LST) можуть вчасно вказати на тепловий стрес на землі.

На додаток до супутникових даних, підприємства повинні зосередитися на індикаторах біорізноманіття. Це включає моніторинг популяцій ключових видів, таких як запилювачі або сільськогосподарські птахи, які мають вирішальне значення для сільськогосподарських екосистем. Через інтеграцію цих даних із наземною перевіркою, компанії можуть гарантувати, що вони не лише дотримуються закону про відновлення, але й активно сприяють відновленню екосистем.

Нарешті, показники здоров’я ґрунту, які включають швидкість поглинання вуглецю та вміст органічної речовини, є критично важливими для таких галузей, як сільське та лісове господарство. Відстеження цих показників допоможе підприємствам коригувати свою діяльність для підвищення продуктивності ґрунтів та біорізноманіття.

Однак при роботі з науковими даними на місцевому рівні важливо дотримуватися міжнародних стандартів представлення та обміну даними (таких як Директива INSPIRE, Стандарт географічної інформації/геоматики ISO 19100, правила OGC тощо) та публікувати результати моніторингу через національні геопросторові інфраструктури.

Як Ви Бачите Зміни В Ландшафті ЄС до 2030 року, Та Яку Роль У Них Відіграватиме EOSDA?

Євген Марченко: До 2030 року ми побачимо більш сталий та стійкий ландшафт ЄС. Я думаю, що ми станемо свідками відновлення життєво важливих екосистем — водно-болотних угідь, лісів, річок — і це матиме лавиноподібний ефект на сільське господарство, промисловість і навіть розвиток міст. Що стосується EOSDA, то ми будемо в авангарді цих змін, адже надаватимемо супутникові дані та аналітику, які необхідні компаніям та урядам для моніторингу свого прогресу.

Наша технологія дозволяє бізнес в буквальному сенсі бачити вплив, який вони здійснюють на землі. Незалежно від того, чи це моніторинг лісовідновлення, чи забезпечення повернення річок до природного річища, ми надамо інформацію, яка уможливить широкомасштабну реставрацію екосистем. Крім того, завдяки супутниковим технологіям ми зможемо забезпечити прозорість та підзвітність у всіх долучених секторах.

Катерина Сергєєва: Я вірю, що до 2030 року ми побачимо значне покращення біорізноманіття та стійкості екосистем по всій Європі. Повернення запилювачів, відновлення деградованих торфовищ та дикої природи на певних територіях утворять більш збалансоване та стійке довкілля. Ці зміни також підвищать кліматичну стійкість ЄС, оскільки відновлені екосистеми краще пристосовані до екстремальних погодних явищ і здатні накопичувати вуглець.

Роль EOSDA буде вирішальною у моніторингу цих змін. Я очікую, що до 2030 року наші супутникові дані не лише допоможуть галузям промисловості досягти цілей відновлення, але й нададуть цінну інформацію про те, як екосистеми реагують на зусилля з відновлення. Наша здатність збирати та аналізувати екологічні дані стане ключовою для забезпечення успіху Закону про відновлення природи.