Через 30 Років Рівненщина Може Залишитися Без Лісу

Вирубування Українського Полісся набуває загрозливих масштабів. За даними EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень Національної Академії Наук України і Державного Космічного Агентства України,з серпня 2019 по серпень 2020 року у Рівненській області вирубали у два з половиною рази більше лісу, ніж за аналогічний період 2018-19 років (5 395 га і 2 101 га відповідно). А на Житомирщині вирубали майже на 20% більше, ніж минулого року.

При такій динаміці вирубки Рівненська область може залишитись без лісу вже через 30 років, а Житомирська — через 38. Якщо не сповільнити цей тренд, то за вказаний час може бути знищено 1,6 та 2,3 млн гектарів відповідно, які складають площу лісів у цих областях. Навіть враховуючи висадку, відновлення лісу займає від 60 до 80-100 років, в залежності від порід дерев.

Дослідження проводилось за допомогою технології супутникового аналізу, що раніше використовувалась у рамках програми “Підтримки прозорого управління земельними ресурсами в Україні” (Supporting Transparent Land Governance in Ukraine) за ініціативи Світового банку та фінансової підтримки Європейського Союзу.

Проблема вирубки українських лісів дуже резонансна і часто використовується у маніпуляціях. Перш за все, за відсутності незалежного інструменту, який би гарантував прозорий контроль змін лісового покриву та відстеження антропогенного фактору, який цьому сприяє. Сьогодні, завдяки цифровим технологіям, зокрема супутниковому моніторингу, можна мало не щоденно відстежувати зміни, над чим наша команда і працює

Роман Медвєдєв,

Директор з продажів EOS Data Analytics

Вирубування дерев та іншої рослинності може призвести до тяжких екологічних проблем. Опустелювання, ерозія, зменшення родючості ґрунту, повені та вимирання популяцій диких тварин (в тому числі, внесених до червоної книги) – лише частина потенційних наслідків. У спустошених районах менше води потрапляє в атмосферу, а отже, менше повертається в ґрунт з дощами. Серед інших причин, це також збільшує ризик повторення катастрофічних пожеж весни 2020 року (у квітні у Житомирській області вогонь знищив 5 населених пунктів).

Планета Земля — ​​наш головний кредитор і ми давно їй заборгували. Людство використовує на 60% більше ресурсів, ніж природа може відновити. І це сумний факт. Ми бачимо до чого призводять результати людської діяльності: від локальних кліматичних змін до глобального пластикового колапсу. Не час бути безтурботними. Питання вирубки українських лісів піднімається вже не перший рік. Ліс безконтрольно рубають і “в сіру” вивозять на експорт. Ніхто не знає справжніх масштабів. Дані отримані з супутників — це незалежний інструмент на шляху до вирішення цієї проблеми. Космос бачить все

Макс Поляков,

Засновник EOSDA

Використання супутникових технологій може значно оптимізувати процес виявлення і точного підрахунку масштабів вирубки, тому що значна частина лісозаготівлі відбувається в глибинах лісів. Супутникові знімки дозволяють виявляти зміни в ландшафті з високою точністю та на постійній періодичній основі, адже алгоритми машинного навчання виділяють такі ділянки автоматично. Ці дані можуть бути використані як державними органами для боротьби з беззаконням, так і незалежними організаціями для підвищення рівня обізнаності громадськості.

Окрім того, інструменти супутникового моніторингу допомагають не лише фіксувати порушення, а й розумно керувати лісовим господарством. Так, наприклад, можна відстежувати процес регенерації лісових екосистем, що зазнали впливу несприятливих факторів, на кожному з етапів і аж до повного відновлення.

Наталія Боротканич

координаторка проектів

Вже понад 15 років Наталія Боротканич працює у космічній галузі – в бізнесі, науці, освіті та державних проєктах.

Наталія має ступінь кандидата наук із космічної історії, ступінь магістра зовнішньої політики Дипломатичної академії України, а також ступінь магістра державного управління та адміністрування Національної академії державного управління при Президентові України.

Маючи досвід роботи в Державному космічному агентстві України, Наталія спеціалізується на допомозі державним органам та неурядовим організаціям у впровадженні технологій супутникового моніторингу для вирішення реальних завдань та прийняття розумних рішень.

Наталя активно займається науковою комунікацією. Вона є науковим редактором журналу The Universe. Space. Tech. та викладає курс ""Космічна дипломатія"" у Національному авіаційному університеті.

Досвід Наталії у координації проектів та наукова експертиза у космічній сфері високо цінуються у EOS Data Analytics.